Томашівський повіт
| Томашівський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Люблінська губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Томашів | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1213,4 (1885) | |||
| Населення | 98 783[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Томашів | |||
| Наступники | Томашівський повіт | |||
Томашівський повіт (рос. дореф. Томашовскій уѣздъ, пол. Powiat tomaszowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії, України (1918—1919) та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Томашів.
Волості[ред. | ред. код]
При утворенні до повіту входили 1 місто (Томашів) і 3 містечка (Комарів, Тишівці, Ярчів) та 13 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 13 волостей:
- Долгобичів — с. Долгобичів,
- Комарів — с. Комарів,
- Котлиці — с. Котлиці,
- Криниці — с. Криниці,
- Майдан-Горішній — с. Майдан-Горішній,
- Потуржин — с. Потуржин,
- Рахані — с. Рахані,
- Терноватка — с. Терноватка,
- Телятин — с. Телятин,
- Томашів — с. Пасіки,
- Тишівці — м. Тишівці,
- Черкаси — с. Черкаси,
- Ярчів — с. Ярчів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) Томашівський повіт переданий з Люблінської губернії до Холмської.
Розташування[ред. | ред. код]
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на заході — з Білгорайським і Замостським, на півночі — з Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії, а на півдні — з Галичиною (Сокальський, Равський і Чесанівський повіти). Площа повіту становила 1213,4 версти[1].
Населення[ред. | ред. код]
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 35 260 українськомовних: 23 921 українськомовних греко-католиків, 11 339 українськомовних римо-католиків, 3 019 польськомовних греко-католиків[2].
В 1889 р. в повіті нараховувалось 86 806 осіб, з них 4 309 осіб тимчасового проживання. За віровизнанням: 49 000 православних (до 1875 р. — греко-католики), 35 870 римокатоликів, 10 620 юдеїв, 14 протестантів.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 783 осіб (49 230 чоловіків і 49 553 жінок)[1]. Найбільше місто — Томашів (6233 осіб)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 48 940 | 49,54 % |
| польська | 36 043 | 36,49 % |
| єврейська | 10 947 | 11,08 % |
| російська | 2 449 | 2,48 % |
| інші | 404 | 0,41 % |
| Разом | 98 783 | 100 % |
Внаслідок указу[ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 5125 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм[4]. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 42 921 православний і 56 284 римо-католиків[4].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У 1906/1907 роках у повіті діяло 66 православних церков і 12 римо-католицьких костелів[4]. На 1908 рік у повіті працювало 150 шкіл (55 звичайних і 96 прицерковних)[4].
Див. також[ред. | ред. код]
- Томашівський повіт — сучасна адміністративна одиниця у складі Люблінського воєводства Польщі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Томашовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- ↑ а б в г Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] (рос.)
- Tomaszowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 376. (пол.) (пол.)
| |||||||||||
| |||||||||||
.png)