Пир'єв Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пир'єв Іван Олександрович
Iwan Pyriew - Film nr 31-32 - 1947-12-24.JPG
Народився 4 (17) листопада 1901[1]
Kamen-na-Obi[d], Алтайський край, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка[2]
Помер 7 лютого 1968(1968-02-07)[2][3][4] (66 років)
Москва, СРСР[2]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Радянська Росія
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність кінорежисер, сценарист, актор, політик
Володіє мовами російська
Заклад Вищі курси сценаристів і режисерів[d]
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Роки активності 1921 — тепер. час
Жанр комедія і драма
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
У шлюбі з Ada Vojtsik[d], Ладиніна Марина Олексіївна і Lionella Pyreva[d]
Діти Andrey Ladynin[d]
Нагороди
IMDb nm0701576

Пир'єв Іван Олександрович (17 листопада 1901 — 7 лютого 1968, Москва) — радянський кінорежисер. Народний артист СРСР (1948). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1948, 1951).

Народився 17 листопада 1901 р. у місті Камінь Алтайського краю (Росія). Закінчив Державні експериментальні театральні майстерні (1923). Працював у кіно з 1925 р.

Поставив на Київській кінофабриці фільми: «Багата наречена» (1938) і «Трактористи» (1939), а на «Мосфільмі» — «Свинарка і чабан» (1941), «Секретар райкому» (1942), «В шість годин вечора після війни» (1944), «Сказання про землю Сибірську» (1948), «Кубанські козаки» (1950) та ін.

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами Георгіївського хреста III і IV ст., орденом Білого Лева II ст., медалями.

Дружиною Івана Олександровича була знаменита радянська актриса Ладиніна Марина Олексіївна. Їх спільний син Ладинін Андрій Іванович став також кінорежисером.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1929 — Стороння жінка
  2. 1930 — Державний чиновник
  3. 1933 — Конвеєр смерті (Товар площ)
  4. 1936 — Партійний білет
  5. 1937 — Багата наречена
  6. 1939 — Трактористи
  7. 1940 — Кохана дівчина
  8. 1941 — Свинарка і пастух
  9. 1942 — Секретар обкому
  10. 1944 — О 6 вечора після війни
  11. 1948 — Сказання про землю Сибірську
  12. 1949 — Кубанські козаки
  13. 1951 — Ми за мир
  14. 1954 — Випробування вірності
  15. 1958 — Ідіот
  16. 1959 — Білі ночі
  17. 1960 — Цілком серйозно
  18. 1962 — Наш спільний товариш
  19. 1964 — Світло далекої зірки
  20. 1968 — Брати Карамазови

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.223—225;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.292—293;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.340—341;
  • Митці України. К., 1992. — С.458;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.474;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.622.