Плахов Руслан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Плахов
Руслан Миколайович Плахов
 Штаб-сержант
Загальна інформація
Народження17 серпня 1976(1976-08-17)
Шепетівка, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть30 жовтня 2022(2022-10-30) (46 років)
Сватове, Луганська область, Україна
ПохованняШепетівка
Національністьукраїнець
ПсевдоКашмар
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Микола́йович Плахов (позивний — Кашмар; 17 серпня 1976, м. Шепетівка, Хмельницька область — 30 жовтня 2022, під м. Сватове, Луганська область) — український військовослужбовець, штаб-сержант 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність» (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Руслан Плахов народився 17 серпня 1976 року в місті Шепетівка, нині Шепетівської громади Шепетівського району Хмельницької области України.

Навчався в Шепетівській загальноосвітній школі № 6.

Після проходження строкової служби працював контролером у КП «Ринок».

З початком російської агресії у 2014 році став на захист України. Штаб-сержант 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в боях за Луганський аеропорт, Щастя, Гостомельський аеропорт, Ірпінь, Ізюм. Загинув 30 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання біля міста Сватове на Луганщині разом з командиром.

Похований 4 листопада 2022 року в родинному місті.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» I ступеня (23 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
  • орден «За мужність» II ступеня (4 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2];
  • орден «За мужність» III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 23 грудня 2022 року № 886/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Державними нагородами відзначені ще 700 воїнів, з них 61 — посмертно. Списки // Новинарня. — 2022. — 6 серпня.
  3. Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]