Плем'я Веніямина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плем'я Веніямина
Thesouro de Nobreza. Benjamin.png
12 племен Ізраїля.png

Пле́м'я Веніями́на (івр. שֵׁבֶט בִּנְיָמִֽן‎‬, Shevet Binyamin; лат. tribus Beniamin) — одне з племен (колін) Ізраїлевих. Походить від Веніямина.

Згідно Біблії, походило від молодшого і останнього сина патріарха Якова і його коханої дружини Рахилі, для якої народження цього сина мало смертельні наслідки, тому батько називав Веніаміна іноді «сином скорботи», а частіше — «сином своєї старості». Як єдиного рідного брата по лінії родоводу матері, Веніаміна дуже любив Йосип.

Коли Веніямин залишав Єгипет, йому було трохи більше тридцяти років віку, у нього вже було десять синів. За час свого сорокарічного подорожування по Синаю, в пустелях, його рід завдяки своїй високій плодючості чисельно зріс до 45,6 тис. осіб. При поділі земель Ізраїлю йому дісталася невелика, але зате центральна і плодоносна ділянка на північ від Єрусалиму поруч з коліном Юдиним та земельними просторами колін Єфрема і Манасії.

Це покоління відрізнялося надзвичайною войовничістю і мужністю. З його оточення, за біблійним переказом, вийшов перший ізраїльський цар Саул. Веніяминове плем'я мало великі військові сили і брало участь у створенні самостійного Юдейського царства. Після сімдесятирічного вавилонського полону воно разом з племенем Юдиним становило головну частину єврейського населення. Саме з цього покоління християнська традиція виводить походження апостола Павла.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • Driscoll, James F. Jewish Tribe // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плем'я Веніямина