Племедяле Олександр Михайлович
| Племедяле Олександр Михайлович | |
|---|---|
| рум. Alexandru Plămădeală | |
 | |
| Народився |
21 жовтня 1888 Буюкань, Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер |
15 квітня 1940 (51 рік) Кишинів, Ністру, Румунське королівство |
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
| Країна |
 Російська імперія Румунія |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
| Вчителі | Окушко Володимир Фульгентійович |
| Відомі учні | Авербух Яків Абрамович |
| Знання мов | румунська |
| Magnum opus | Пам'ятник Штефану чел Маре |
Олександр Михайлович Племедяле (рум. Alexandru Plămădeală; нар. 9 жовтня 1888, Боюкань, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія — 15 квітня 1940, Кишинів, Румунське королівство (нині Молдова)) — бессарабський скульптор і педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Олександр Пламадяле народився 21 жовтня (9 жовтня за старим стилем) 1888 року в передмісті Кишинева Боюкань (в даний час район Кишинева)[1]. Його батьком був священик місцевої Архангело-Михайлівської церкви Михайло Іванович Племедяле, матір звали Катерина Георгіївна.
Навчався в Кишинівській школі малювання, потім — у Вищій школі малювання, скульптури і архітектури в Москві в майстерні скульптора Волнухіна.
У 1911 році сприяв створенню «Товариства любителів образотворчого мистецтва Бессарабії». Як керівник цього товариства організував 11 художніх виставок.
У 1916—1918 роках працював на монетному дворі в Петрограді. З 1919 року керував Кишинівської школою пластичних мистецтв, організованою в 1916 році Шнеєр Коганом.
У 1934 році зробив фрески Преображенського кафедрального собору в Бендерах. З ініціативи Племедяле в 1939 році був створений Кишинівський музей образотворчих мистецтв.
Олександр Пламадяле помер 15 квітня 1940 року. Похований на Центральному (Вірменському) кладовищі в Кишиневі[2].
Дружина — балерина Ольга Пламадяе, автор книги спогадів «Олександр Михайлович Пламадяле: життя і творчість (спогади)» (Кшішнёв: Карта молдовеняске, 1965).
Творчість[ред. | ред. код]
У роботах був прихильником традиційного реалізму. Працював у багатьох скульптурних жанрах: портрет, монументальна скульптура, бюст, жанрові композиції, пластика.
Серед найважливіших робіт Олександра Племедяле: «Жіночий портрет» (мініатюра в мармурі, 1916), «Скала» (гіпс, 1928), «Автопортрет з дружиною» (1929), погруддя Алексея Матеєвича (бронза, 1934), Александру Донича і Богдана Гашдеу.
Найвідоміший твір Племедяле — пам'ятник молдавському господарю Стефану III Великому (бронза, 1927), постамент якого зроблений за проектом архітектора Є. О. Бернардацці. Пам'ятник встановлено в Парку «Штефан чел Маре».
Вивчив дітей сиріт мистецтву, після чого вони почали творити від його імені.
Пам'ять[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник Штефану Великому (Кишинів, бронза,1927 ) -
Поштова марка Молдови, 1995 -
Поштова марка Молдови, 2003 -
Поштова марка Молдови, 2011
Література[ред. | ред. код]
- Александру Плэмэдялэ / С. Бобернагэ, О. Плэмэдялэ, 75 с ил. 21*21 см, Кишинёв: Лит. артистикэ, 1981.
- Пламадяла О. — А. М. Пламадяла. Жизнь и творчество (воспоминания) — Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1965 г.[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Метрическая книга Свято-Михайловской церкви предместья города Кишинёва Боюканы за 1888 год (рос.). Некоммерческая семейно-историческая организация FamilySearch International. Процитовано 21 липня 2014.
- ↑ Надгробие скульптора Александра Михайловича Пламадяла, 1888 - 1940 (рос.). Мой город Кишинёв. Процитовано 11 серпня 2014.
