Плиска гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плиска гірська
GreyWagtail Kent.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Плискові (Motacillidae)
Рід: Плиска (Motacilla)
Вид: Плиска гірська
Біноміальна назва
Motacilla cinerea
(Tunstall, 1771)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Motacilla cinerea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Motacilla cinerea
EOL logo.svg EOL: 1050603
ITIS logo.svg ITIS: 178480
IUCN logo.svg МСОП: 22718392
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56325
Fossilworks: 369352

Пли́ска гірська́ (Motacilla cinerea Tunstall, 1771) — невеликий птах з родини плискових. Довжина тіла 17-20 см, має характерний для роду Motacilla довгий хвіст (найдовший серед європейських видів роду).

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Невеликий стрункий птах із довгим хвостом. Маса тіла 17-21 г, довжина тіла біля 18 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і спина сірі; «брови» і «вуса» білі; горло і верхня частина вола чорні; поперек і надхвістя зеленкувато-жовті; верхні покривні пера крил чорні; майже весь низ жовтий, боки тулуба світліші; махові пера чорно-бурі, основа другорядних пер біла; хвіст чорний, крайні стернові пера білі; дзьоб чорний; ноги бурі; у позашлюбному оперенні горло і воло білі. У дорослої самки в шлюбному оперенні горло біле, з чорними пір'їнами, іноді горло чорне, з домішкою білої барви; решта низу жовта, боки тулуба білуваті; у позашлюбному оперенні подібна до позашлюбного дорослого самця. Молодий птах нагадує позашлюбного дорослого, але низ з вохристим відтінком.[1]

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Гніздиться в помірному поясі Європи, Азії та в північній Африці. Вид є осілим у найтепліших зонах свого ареалу, наприклад, західній Європі, але східні та північні популяції мігрують в Африку, південну Азію та Папуа Нову Гвінею.

Гніздо будує в тріщинах та щілинах скель. Відкладає 3-6 плямистих яєць.

Вид є комахаїдним. Тримається біля вод із швидкою течією (зокрема гірських річок, звідки походить українська назва), але взимку зазвичай переміщується до спокійніших водотоків у низинах.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.