Координати: 59°55′28″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 59.92444° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 59.92444; 30.38500
Очікує на перевірку

Площа Олександра Невського-1 (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

59°55′28″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 59.92444° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 59.92444; 30.38500

Площа Олександра Невського-1
Загальні дані
Типзакритого типу глибокого закладення
Глибина закладення54 м
Проєктна назваЧервона площа
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Дата відкриття3 листопада 1967
Архітектор(и)Л.П.Лавров (рос.), Т. В. Шишкова (рос.), В. Г. Шишков (рос.)
Архітектор(и) вестибюлівА.С.Гецкин (рос.), В.П.Шувалова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)О.В.Грейц (рос.)
Пересадка на площа Олександра Невського-2
Виходи доплоща Олександра Невського
Код станціїАН
Мапа
3 Невсько-Василеострівська лінія
Бігова
Зеніт
оборотні тупики, ПТО
Приморська
Смоленка
Василеострівська
Нева
Мойка
канал Грибоєдова
Гостиний двір
Фонтанка
Маяковська
Площа Олександра Невського-1
Оборотний тупик
Монастирка
Обвідний канал
Єлізаровська
Ломоносовська
Оборотний тупик
Пролетарська
Обухово
Мурзінка
Рибацьке
Оборотний тупик
ТЧ-5 «Невське»

«Площа Олександра Невського-1» (рос. Площадь Александра Невского-1) — станція Невсько-Василеострівської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Маяковська» і «Єлізаровська».

Відкрита 3 листопада 1967 у складі ділянки «Василеострівська»-«Площа Олександра Невського-1». Отримала назву по розташуванню на однойменній площі.

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — закритого типу глибокого закладення (глибина закладення — 54 м). Композиції перонного залу надано деяку своєрідність за рахунок нахилу всередину стін. Похилий хід станції тристрічковий, починається з північного торця станції.

З південного торця станції починається перехід на однойменну станцію Правобережної лінії. Це найдовший перехід в Петербурзькому метрополітені. З боку третьої лінії він починається сходами, з боку четвертої лінії — ескалаторами. Їх з'єднує довгий коридор.

Вестибюль і пересадки

[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль станції розташований в будівлі готелю «Москва». Спочатку він був споруджений за типовим проектом (аналогічно станціям «Парк Перемоги», «Електросила», «Фрунзенська» і «Горьківська»), вмонтовування відбулося у 1974—1977 рр.. Інтер'єр павільйону станції оздоблено не тільки природним каменем (естонським доломітом і Черновським мармуром) і керамічною плиткою, а й деревом. У 2008 році з вестибюля був відкрито перехід в ТК «Москва». До його спорудження на його місці були вітражні вікна, що виходили у двір готелю.

Вихід у місто на площу Олександра Невського, Невського проспекту, вулиці Олександра Невського, Олександро-Невської лаври, готелю «Москва».

Пересадка на станцію «Площа Олександра Невського-2» Правобережної лінії.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Оскільки станція була кінцевою на Невсько-Василеострівній лінії у 1967—1970 рр.., на перегоні «Площа Олександра Невського-1» — «Єлізаровська», знаходяться перехресний з'їзд, оборотні тупики, пункт технічного огляду (на середину 2010-х не використовується) і СЗГ з Правобережною лінією.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Стіни перонного залу оздоблені білим мармуром, над дверними отворами встановлені світлові панелі. Спочатку, плафони мали ребристий рельєф, потім були поставлені плоскі скляні, а у 2005 — металеві.

У переході на Правобережну лінію знаходяться кована решітка і барельєф «Олександр Невський» (скульптори Е. Р. Озола, І. Н. Костюхин, В. С. Новиков). З моменту спорудження станції й до спорудження переходу це панно прикрашало глухий торець. Композиція виконана з міді, на ній зображується давньоруська князівська дружина. У народі вона відома як «п'ять мужиків на чотирьох конях»: якщо придивитися, то можна помітити, що на передньому плані барельєфа знаходяться п'ятеро вершників, але коней у них всього чотири. Майданчик переходу, на якому розташована композиція, освітлюється оригінальними світильниками, такими ж, як на станції «Площа Олександра Невського» Правобережної лінії.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]