Доломіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Доломіт
Dolomite-Magnésite- Navarre.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу Карбонати
Генезис гідротермальний, осадовий
Хімічна формула CaMg(CO3)2
Ідентифікація
Колір сірувато-білий
Форма кристалів ромбоедрична, призматична, таблитчаста
Сингонія тригональна (планальна)
Спайність досконала по {1011}
Злам напівраковистий
Твердість за шкалою Мооса 3,5—4,0
Блиск скляний
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Колір риски білий
Питома вага 2,9—3,2
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення δ = 0,179-0,181
Інші властивості
Особливі характеристики в катодних променях випромінює помаранчево-червоним, деякі відміни флюоресцують в УФ
Доломіт

Доломі́т — породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту(бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

Загальний опис[ред.ред. код]

Виділяють два типи доломіту:

Формула: CaMg(CO3)2, або MgCO3 • CaCO3. Містить 30,4% CaO; 21,8% MgO і 47,8% CO2. Домішки: Fe2+, Mn2+, Co2+, Pb, Zn.

Твердість 3,5—4,0; густина 2,9—3,2 г/см3. Сингонія тригональна. Колір сірувато-білий. Блиск скляний.

Використовується для виробництва скла та вогнетривів.

  • 2) Осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.

Між доломітами та вапняками існує безперервний ряд перехідних карбонатних порід, крайніми членами якого є чисті вапняки та доломіти. В залежності від вмісту мінералу Д. (%) виділяють: вапняковисті Д. (95-75), вапнякові Д. (75-50), доломітові вапняки (менше 50). Д. — важливий породоутворюючий мінерал осадових товщ. Виникає при дії гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі, на вапняки. У багатьох випадках утворюється осадовим шляхом у водних соленосних басейнах. В Україні є на Донбасі (Оленівське родовище), в Придністров'ї (Завадівське родовище) тощо. Балансові запаси Д. в Україні за категоріями А+В+С на 1999 р. становили 247,2 млн т. Видобування Д. ведеться відкритим способом. За кордоном найбільші обсяги видобутку Д. — в Росії, Великобританії, Канаді, Японії, Бельгії, США, Іспанії, Індії, Угорщині.

Види доломіту[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • доломіт залізистий (анкерит);
  • доломіт кальціїстий (містить більше кальцію, ніж звичайно; нормальне співвідношення — Ca: Mg = 1);
  • доломіт кобальтистий (рожевий доломіт з родовища Пршибрам (Чехія) з вмістом СоО до 3,17%);
  • доломіт магніїстий (містить магнію по відношенню до кальцію більше, ніж в нормальному доломіті [Mg: Ca = (або більше) 1:1]);
  • доломіт марганцевистий (кутнагорит);
  • доломіт свинцевистий (доломіт з родовища Крейч (Карінтія, Австрія), містить свинець);
  • доломіт цинковисто-свинцевистий (містить 5-10% ZnCO3).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]