Плєвля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плєвля
серб. Пљевља / Pljevlja
Герб
герб
Mуніципалітет Плєвля
Основні дані
43°36′00″ пн. ш. 19°38′00″ сх. д. / 43.60000° пн. ш. 19.63333° сх. д. / 43.60000; 19.63333Координати: 43°36′00″ пн. ш. 19°38′00″ сх. д. / 43.60000° пн. ш. 19.63333° сх. д. / 43.60000; 19.63333
Країна Чорногорія Чорногорія
Адмінодиниця Муніципалітет Плевляd
Столиця для Муніципалітет Плевляd (Адміністративний поділ Чорногорії)
Площа 1 346 км²
Населення 21 337
Висота НРМ 770 м
Часовий пояс UTC+1 (Чорногорія)
Номери автомобілів PV
GeoNames 3193160
OSM 2319535 ·R (Муніципалітет Плевля)
Поштові індекси 84210
Міська влада
Вебсайт www.pljevlja.me
Мапа


CMNS: Плєвля у Вікісховищі

Плє́вля (серб. Пљевља) одне з найдавніших міст Чорногорії, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 19 489 (За переписом 2011 року).

Історія[ред. | ред. код]

Плє́вля веде свою історію з III—IV століття до н. е., коли римляни заснували поселення на місці злиття річок Брежниця та Чехотина. Місто було стало адміністративним центром племенів пірустів.

Деякі дослідники пов'язують сучасне ім'я міста з назвою римської провінції Превалітана, за офіційною версією Плєвля отримала свою назву від слова «плєва» — тобто луска від жита[1]. Як там не було, але назва «Пљевља» вперше з'являється лише в IX ст.

В 1465 році Плєвлю завоювали турки, і він став одним з важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

З 1918 року — Плєвля стало найважливішим містом для Об'єднаного королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 Югославії).

У роки другої світової війни Плє́вля була окупована італійцями, німцями, усташами.

Економіка[ред. | ред. код]

Біля міста розташована теплова електростанція ТЕС Плєвля[en].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.25