Бар (Чорногорія)
| Бар Bar | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 42°06′ пн. ш. 19°06′ сх. д. / 42.1° пн. ш. 19.1° сх. д. | |||||
| Країна |
| ||||
| Регіон | община Бар | ||||
| Столиця для |
Бар | ||||
| Площа | 598 км² | ||||
| Населення | 13 719 | ||||
| Висота НРМ |
5 м | ||||
| Назва мешканців |
італ. antibarini | ||||
| Міста-побратими |
Курськ (2008)[1], Барі (23 квітня 2004)[2][3][…], Марибор (2016)[5] | ||||
| Часовий пояс |
UTC+1 | ||||
| GeoNames | 3204509 | ||||
| OSM | ↑2319526 ·R (Бар) | ||||
| Поштові індекси |
85000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Жарко Павічевич | ||||
| Вебсайт | www.bar.co.me | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
| | |||||
Бар (Бар/Bar) — місто в Чорногорії на узбережжі Адріатичного моря, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 13.719 чоловік (2003).
Місто розташоване в південній частині Чорногорії між Адріатичним морем і Скадарським озером, на 42 ° 6 ' широти і 19 ° 6' довготи. Бар щорічно має більше ніж 270 сонячних днів, що робить його одним з найсонячніших міст в Європі.
Перепис 2003 року нарахував у Барському муніципалітеті 40.037 жителів. Населення самого Бару — 13.719 жителів.
Березень 1981 — 6.742
Березень 1991 — 10.971
Листопад 2003 — 13.719
За даними останнього перепису, понад 44 % жителів муніципалітету вважають себе чорногорцями, майже 25 % вважають себе сербами, 12 % — албанці, 6 % — мусульмани.
Бар (а разом з ним і Котор) — найбільший торговий порт Чорногорії. Є регулярне поромне сполучення з італійськими містами Барі та Анкона. У порті Бару базуються війська берегової охорони Чорногорії.
У Барі розвинене виробництво шкіри, а також традиційне виробництво оливкової олії (вже в 1927 році тут діяв чималий завод з переробки оливок).
Останніми роками Бар стає і туристичним центром. У Барі є безліч магазинів одягу і взуття, що привозять в основному з Італії.
Бар з'єднано з останніми містами узбережжя Чорногорії автодорогою з двох смуг — т.з. Адріатичною трасою (Jadranska magistrala). Через тунель Созина можна швидко доїхати до Подгориці.
Бар поєднано регулярним залізничним сполученням з Белградом і Подгорицею. До 2013 року існував безпересадковий вагон Москва — Бар.
Найближчі аеропорти до Бару — у Тіваті та Подгориці. Вони ж є єдиними міжнародними в країні.

Однією з найбільших пам'яток Бару є палац короля Николи I Петровича. У складі комплексу — великий і малий палаци, каплиця, зимовий сад і ботанічний сад). Нині приміщення палацу використовуються для краєзнавчого музей і виставкові зали.
Значна частина пам'яток міста — у Старому Барі, що розташований біля підніжжя гори Румія на віддаленні 4 км від моря. Всього в старому Барі близько 240 будівель. Воно було майже повністю зруйновано 1878 року, багато з пам'ятників дійшли до нас лише у вигляді руїн.
Один з найстаріших пам'ятників старого міста — ворота X-XI ст. Цікаві також руїни кафедрального собору св. Георгія XI ст. і двох церков — св. Катарини та св. Венеранди, а ще деякі з пам'ятників епохи турецького підданства (акведук XVI—XVII ст., часова башта 1753 року побудови).
Біля південно-західної стіни Старого Бару є мечеть Омербашича (у хорошому стані) з мінаретом (1662 року побудови) і гробницею Дервіш-Хачана (XVII ст.); поруч с мечеттю — будови для розміщення паломників та імамів.
Але і Новий Бар не обділено пам'ятками; серед них — церква св. Николи, що є резиденцією католицького архиєпископа; пам'ятник визволителям Бару від Османської імперії (в ньому використані фрагменти зруйнованих будівель Старого Бару); фундамент церкви часів римського імператора Юстиніана; церква св. Петки в Шушанах.

В околицях Бару знаходиться ряд монастирів:
- Бенедиктинський монастир Богородиці Ратачської між Баром і Сутоморе, заснований 1247 року і знищений турками у XVI столітті;
- монастир Рибняк у селі Зупці з церквою св. Василя Захумського;
- монастирі Горні Брчелі та Дольні Брчелі (нижній засновано у XV ст.; верхній існує з XVIII століття, служив зимовою резиденцією владиці Данилу).
В селі Спич поблизу Сутоморе є руїни церкви св. Рока (заснована в XIV ст.; мала два вівтарі — православний і католицький); на захід від Сутоморе — церква св. Фекли (також має вівтарі двох конфесій). В Сотоничах — православна церква св. Анастасії XIV ст.
Неподалеку від Бару, на відстані 1 км на північний захід від Сутоморе, на місці середньовічного міста Нехая знаходяться руїни фортеці Хай-Нехай, що заснована у XV ст. венеційцями; у Нехаї — церква Св. Дмитра з православним і католицьким вівтарями.
В поселенні народився:
- Драгіня Вуксанович (* 1978) — чорногорська юристка і політична діячка.

- На території Бару росте дерево, вік якого становить більше ніж 2000 років.
- В XII столітті в Барі у монастирі Богородиці Ратачської було створено перший відомий твір на південнослов'янських землях — «Літопис попа Дуклянина» (авторство невідоме).
- 30 серпня 1904 року з вершини гори Волуїца поблизу Бара італійський вчений і інженер Гульєльмо Марконі передав в Барі, що розташований на протилежному березі Адріатичного моря, перший сигнал безпровідного телеграфу з першої на Балканському півострові радіостанції.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160703165000/http://www.kurskadmin.ru/node/911
- ↑ http://www.comune.bari.it/documents/20181/24574909/Delibera+di+C.C.+n.+78+-+2000.pdf/4154ce51-35a5-4c78-9d59-4622e8837e37
- ↑ http://www.comune.bari.it/documents/20181/24574909/Impegno+di+Gemellaggio+-+23.4.2004.pdf/93a298eb-078f-43c2-b915-aeb2a1e6ce29
- ↑ http://www.comune.bari.it/documents/20181/24574909/Patto+di+Gemelllaggio.pdf/d3fa196d-ea60-442d-8641-8b7c2d045a0d
- ↑ https://maribor.si/mestna-obcina/zupan/kabinet-zupana/mednarodno-in-medmestno-sodelovanje/prijateljska-in-partnerska-mesta/
| Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
