Бар (Чорногорія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бар
Bar
Герб Прапор
вулиця Старого Бару
вулиця Старого Бару
Бар
Основні дані

42°10′00″ пн. ш. 19°10′00″ сх. д. / 42.16667° пн. ш. 19.16667° сх. д. / 42.16667; 19.16667

Країна Чорногорія Чорногорія
Регіон община Бар
Населення 13 719
Площа міста 598 км²
Міська влада
Веб-сторінка www.bar.co.me
Мер міста Жарко Павічевич

Commons-logo.svg Бар у Вікісховищі

Бар (Бар/Bar) — місто в Чорногорії на узбережжі Адріатичного моря, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 13.719 чоловік (2003).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване в південній частині Чорногорії між Адріатичним морем і Скадарським озером, на 42 ° 6 ' широти і 19 ° 6' довготи. Бар щорічно має більше 270 сонячних днів, що робить його одним з найбільш сонячних міст в Європі.

 Населення[ред.ред. код]

Перепис 2003 року нарахував у Барському муніціпалитеті 40.037 жителів. Населення самого Бару — 13.719 жителів.

Березень 1981 — 6.742

Березень 1991 — 10.971

Листопад 2003 — 13.719

За даними останнього перепису, більше 44 % жителів муніціпалитету вважають себе чорногорцями, майже 25 % вважають себе сербами, 12 % — албанці, 6 % — мусульмани.

Економіка[ред.ред. код]

Бар (а разом з ним і Котор) — найбільший торговий порт Чорногорії. Є регулярне паромне сполучення з італійськими містами Барі і Анкона. У порті Бару базуються війска берегової охорони Чорногорії.

У Барі розвинене виробництво шкіри, а також традиційне виробництво оливкової олії (вже в 1927 році тут діяв крупний завод з переробки оливок).

Останніми роками Бар стає і туристичним центром. У Барі є безліч магазинів одягу і взуття, що привозять в основному з Італії.

 Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний вокзал

Бар з'єднано з останніми містами узбережжя Чорногорії автодорогою з двох смуг — т.з. Адріатичною трасою (Jadranska magistrala). Через тонель Созина можна швидко доїхати до Подгориці.

Бар поєднано регулярним залізничним сполученням з Белградом і Подгорицею. До 2013 року існував безпересадковий вагон Москва — Бар.

Найближчі аеропорти до Бару — у Тіваті і Подгориці. Вони ж є єдиними міжнародними в країні.

 Архітектура[ред.ред. код]

Акведук у Старому Барі

Однією з найбільших пам'яток Бару є палац короля Ніколи (у складі комплексу — великий і малий палаци, каплиця, зимній сад і ботанічний сад). Нині приміщення палацу використовуються для краєзнавчий музей і виставкові зали.

Значна частина пам'яток міста знаходиться у Старому Барі, що розташований біля підніжжя гори Румія на віддаленні 4 км від моря. Всього в старому Барі близько 240 будівель. Воно було майже повністю зруйновано у 1878 році, багато з пам'ятників дійшли до нас лише у вигляді розвалин.

Один з найстаріших пам'ятников старого міста — ворота X-XI ст. Цікаві також руїни кафедрального собору св. Георгія XI ст. і двох церков — св. Катарини і св. Венеранди, а ще деякі з пам'ятників епохи турецького підданства (акведук XVI—XVII ст., часова башта 1753 року побудови).

Біля південно-західної стіни Старого Бару є мечеть Омербашича (у хорошому стані) з мінаретом (1662 року побудови) і гробницею Дервіш-Хачана (XVII ст.); поруч с мечеттю — будови для разміщення паломників та імамів.

Але і Новий Бар не обділено пам'ятками; серед них — церква св. Николи, що є резиденцією католицького архиєпископа; пам'ятник визволителям Бару від Османської імперії (в ньому використані фрагменти зруйнованих будівель Старого Бару); фундамент церкви часів римського імператора Юстініана; церква св. Петки в Шушанах.

Руины городских стен Старого Бара

Околиці[ред.ред. код]

В околицях Бару знаходиться ряд монастирів:

  • Бенедиктинський монастир Богородиці Ратачської між Баром і Сутоморе, заснований 1247 року і знищений турками у XVI столітті;
  • монастир Рибняк у селі Зупці з церквою св. Василя Захумського;
  • монастирі Горні Брчелі і Дольні Брчелі (нижній засновано у XV ст.; верхній існує з XVIII века, служив зимньою резиденцією владиці Данилу).

В селі Спич поблизу Сутоморе є руїни церкви св. Рока (заснована в XIV ст.; мала два вівтарі — православний і католицький); на захід від Сутоморе — церква св. Фекли (також має вівтарі двох конфессий). В Сотоничах — православна церквка св. Анастасії XIV ст.

Неподалеку від Бару, на відстані 1 км на північний захід від Сутоморе, на місці середвньовічного міста Нехая знаходяться руїни фортеці Хай-Нехай, що заснована у XV ст. венеціанцями; у Нехаї — церків Св. Дмитра з православним і католицьким вівтарями.

 Цікаві факти[ред.ред. код]

Оливкове дерево
  • На території Бару росте одне з найстаріших в світі оливкових дерев; його вік становить більше 2000 років.
  • В XII столітті в Барі у монастирі Богородиці Ратачської було створено перший відомий твір на південнослов'янських землях — «Літопис попа Дуклянина» (авторство невідоме).
  • 30 серпня 1904 року з вершини гори Волуїца поблизу Бара італійський вчений і інженер Гульєльмо Марконі передав в Барі, що розташований на протилежному березі Адріатичного моря, перший сигнал безпровідного телеграфу з першої на Балканскому півострові радіостанції.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бар (Чорногорія)


Чорногорія Це незавершена стаття з географії Чорногорії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.