Перейти до вмісту

Никшич

Координати: 42°47′00″ пн. ш. 18°57′00″ сх. д. / 42.78333° пн. ш. 18.95000° сх. д. / 42.78333; 18.95000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Никшич
Никшић
Герб Прапор
герб прапор
Никшич
Никшич
Основні дані
42°47′00″ пн. ш. 18°57′00″ сх. д. / 42.78333° пн. ш. 18.95000° сх. д. / 42.78333; 18.95000
Країна Чорногорія Чорногорія
Адмінодиниця Муніципалітет Никшичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця для Муніципалітет Никшичd Редагувати інформацію у Вікіданих (Адміністративний поділ Чорногорії)
Засновано 4 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 367 км²
Населення 58 212
Висота НРМ 647 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова чорногорська Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратими Люблін (24 березня 2015)[1][2], Želinod[3], Жирона[3], Вербас[3], Валєво[3], Тузла[3], Требинє[3], Струмиця[3], Comunità Montana Monti Ernicid[3], Прилеп[3], Охрид[3], Невесинє[3], Мурська Собота[3], Lazarevacd[3], Куманово[3], Копривниця[3], Копер[3], Яйце[3], Ґрадачац[3], Гацько[3], Фоча[3], Чифен[3], Бриндізі[3], Білеча[3], Арілєd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код 40 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames 3194494
OSM 2319534 ·R (Муніципалітет Никшич)
Поштові індекси 81400 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
Мер міста Нєбойша Радойчич
Вебсайт www.niksic.cg.yu
Мапа
Мапа


CMNS: Никшич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ни́кшич (чорн. Nikšić/Никшић) — місто в Чорногорії, адміністративний центр муніципалітету. Населення — 58 212 осіб (2003).

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване у IV столітті як римський військовий табір під назвою Андерба (лат. Castrum Anderba). Після заселення регіону слов'янами на початку VII століття місто змінило назву на Оногошт.

Після османського завоювання турки збудували на місці середньовічної цитаделі фортецю, що отримала назву Бедем (з чорногорської — «мур», «вал»)[4].

В XVII сторіччі Никшич був перетворений на центр Захумської митрополії, яку очолив владика Василь (майбутній святий Василь Острозький). Але під тиском османської влади митрополит змушений був перебратися до гірського монастиря Острог[5].

У 1877 році, коли Чорногорією правив Нікола I Петрович, османці були вигнані і Нікшича було звільнено. Це привабило нових поселенців і дало новий імпульс розвитку міста (тоді він уже називався Никшич).

У 1883 році було складено план розвитку Никшича, який почав реалізовувати архітектор-містобудівник Йосип Сладе з Трогіра. В місті з'явилися широкі вулиці, що променями розходилися на північ і схід, та торговельна площа у французькому стилі. Прикрасами міста став князівський палац, кафедральний собор Василя Острозького (його звели російським коштом та за російським проєктом) та Царський міст[6]. Перші три десятиліття після складання плану характеризуються зростанням міського виробництва та торгівлі, появою у місті різних культурних та освітніх організацій.

Під час другої світової війни місто зазнало великих руйнувань внаслідок бомбардувань американської авіації — за закликом мсцевого руху опору. Натомість після війни місто було оновлено та реконструйовано, з'єднано залізницею з Подгорицею, а завдяки будівництву великого металургійного комбінату стало одним із важливих промислових центрів Чорногорії.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nikic-czarnogora,10023,w.html
  2. а б https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/1,strona.html
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  4. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.61
  5. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.79
  6. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.122