Перейти до вмісту

Повітряний бій над Баня-Лукою

Координати: 44°32′09″ пн. ш. 16°34′57″ сх. д. / 44.53570556° пн. ш. 16.58261667° сх. д. / 44.53570556; 16.58261667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Повітряний бій над Баня-Лукою
Боснійська війна та операція «Денай флайт»
44°32′09″ пн. ш. 16°34′57″ сх. д. / 44.53570556° пн. ш. 16.58261667° сх. д. / 44.53570556; 16.58261667
Дата: 28 лютого 1994
Місце: На південний захід від Баня-Луки (Боснія і Герцеговина)
Результат: Перемога НАТО
Сторони
Республіка Сербська НАТО
Військові сили
6 літаків J-21 Jastreb
2 літаки J-22 Orao
4+ літака F-16
Втрати
5 збитих літаків[1][2] (але тільки 4[3] визнано з боку НАТО)
3 пілоти загинули
1 поранений
Без втрат

Повітряний бій над Баня-Лукою — інцидент, що стався 28 лютого 1994 року в небі на південно-захід від міста Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) за участі шести штурмовиків J-21 Jastreb Республіки Сербської, чотири з яких були збиті американськими винищувачами F-16.

Бомбардування Нові-Травника

[ред. | ред. код]

В рамках операції «Денай флайт» натовські літаки далекого радіолокаційного виявлення (NAEW), пролітаючи над угорською територією, о 6:35 ранку виявили непізнані сигнали на південь від Баня-Луки. Два натовських винищувачі ПС США F-16 під позивними «Black 03» і «Black 04» з 526-ї винищувальної ескадрильї «Чорні лицарі», що розміщувалася на базі 86-го винищувального крила на авіабазі Рамштайн (Німеччина), були направлені в ту область. Вони перехопили шість літаків J-21 Jastreb і два літаки J-22 Orao, які атакували військовий завод «Братство» у Нові-Травнику[4].

Відповідно до правил ООН і НАТО з застосування збройної сили, їм два рази було скомандувано «приземлитися або покинути безпольотну зону або бути збитими», але обидва попередження було проігноровано. Під час оголошення попереджень літаки-порушники скинули бомби на свою ціль. В таких умовах у НАТО є «єдина кнопка», що означає, що необхідно отримати тільки один дозвіл, який F-16 відразу ж отримали від Об'єднаного центру повітряних операцій.

Повітряний бій

[ред. | ред. код]

Штурмовики Jastreb боснійських сербів направилися на північ, назад на свою базу. О 6:45 ранку натовські винищувачі вступили з ними в бій. Капітан Роберт Райт випустив ракету AIM-120 AMRAAM, збивши перший Jastreb, який летів на висоті 1500 метрів. Решта літаків Jastreb знизилися до висоти нижче 100 м для того, щоб сховатися від радарів у гірській місцевості і втекти в Удбину. Райт продовжив переслідування, наблизившись на відстань пуску ракети AIM-9 Sidewinder. Він випустив дві ракети з тепловим наведенням і вони влучили у сербські літаки.

Витративши усі свої ракети і більшість палива, Райт передав погоню своєму веденому, капітану Скотту О'Грейді, який йшов зверху, прикриваючи свого командира ланки. О'Грейді знизився і випустив AIM-9M, але не влучив. Їх рейс наближався до момента «bingo fuel» — коли літак не має достатньо палива, щоб повернутися, тому вони вийшли з бою для дозаправки від KC-135 Stratotanker, що кружляв на орбіті над Адріатикою. У той же час в цей район була направлена інша пара F-16 з 526-ї винищувальної ескадрильї, з позивними «Knight 25» та «Knight 26».

О 6:50 ранку «Knight 25» зміг сісти на хвіст інших трьох Jastreb. Він випустив ракету Sidewinder, збивши один з літаків. На той час серби були близькі до міжнародного кордону і F-16 мали припинити переслідування, тому що в НАТО не було повноважень збивати літаки за межами повітряного простору Боснії. Решта літаків змогли приземлилися на авіабазі Удбина в Республіці Сербська Країна в Хорватії.

ПС США приписали три збитих літаки капітану Роберту Гордону Райту, що використав одну ракету AIM-120 AMRAAM та дві AIM-9 Sidewinder, і один літак капітану Стівену Аллену, що використав AIM-9 Sidewinder. Серби заявили про втрату п'яти літаків в інциденті; розбіжність, імовірно, пов'язана з тим, що ще один літак розбився після вибуху ракети при спробі втечі в бриючому польоті[5]. Цей бій був першою військовою дією, здійсненою силами НАТО з моменту їх утворення в 1949 році[6].

Сербські пілоти

[ред. | ред. код]

Боснійсько-сербськими пілотами, що стали учасниками інциденту, були:

  • Капітан 1-го класу Ранко Вукмірович[5] — загинув.
  • Капітан 1-го класу Звездан Пешич[5] — загинув.
  • Капітан 1-го класу Горан Зарич[5] — викинувся на малій висоті, загинув.
  • Майор Урош Студен[5] — викинувся біля міста Яйце, вижив.
  • Капітан 1-го класу Златко Мікеревич[5] — викинувся, ймовірно, біля сіл Бравско і Црквено, в 14 км на захід від міста Ключ, вижив.
  • Капітан 1-го класу Златан Црналич[5] — приземлився в аеропорту Удбина в сильно пошкодженому J-21 Jastreb; літак пізніше знову вступив на службу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Zenko, Micah (2010). Between Threats and War: U.S. Discrete Military Operations in the Post-Cold War World. Stanford University Press. ISBN 0-8047-7191-X.
  • Philip Handleman, Combat in the Sky: The Art of Air Warfare, Zenith Press 2003. ISBN 978-0-7603-1468-5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Serbian officially admitted 5 Aircraft lost (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 13 липня 2011.
  2. Hronika Republike Srpske Krajine
  3. AFSOUTH Fact sheets. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011.
  4. НИН online
  5. а б в г д е ж Lista gubitaka/ostecenja vazduhoplova u Ex-JRV od 1945 godine do danas. Архів оригіналу за 20 березня 2004. Процитовано 18 серпня 2014.
  6. Zenko, 2010, с. 133—134.