AIM-9 Sidewinder
| AIM-9 Sidewinder | |
|---|---|
 | |
| Тип | ракета «повітря — повітря» ближнього радіусу дії |
| Походження | Сполучені Штати |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Raytheon |
| Характеристики | |
|
| |
AIM-9 Sidewinder у Вікісховищі | |
AIM-9 Sidewinder («Са́йдвіндер»)[a] — американська ракета класу «повітря — повітря» ближнього радіуса дії, розроблена компанією Raytheon в середині 1950-х років. Після прийняття AIM-9 на озброєння в 1956-у, ракета багаторазово вдосконалювалась і досі перебуває у серійному виробництві. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення.
З 1955 року випущено понад 200 тисяч ракет, що робить AIM-9 однією з наймасовіших ракет класу «повітря — повітря» в історії. Крім того, ними було збито 270 літаків — більше, ніж будь-якою іншою ракетою «повітря — повітря»[1].
AIM-9 була прийнята на озброєння в США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Австралії та в інших країнах світу. В різні роки ракету експлуатували військово-повітряні сили понад 50 країн.
Історія створення[ред. | ред. код]
Розробка ракети розпочалася у 1946 році на Морській артилерійській випробувальній станції в штаті Каліфорнія. Розробники прагнули створити компактну (діаметром не більше 12,7 см) ракету з тепловим наведенням[1]. Спочатку роботи мали неофіційний характер і не фінансувалися міністерством оборони. Але ситуація змінилася у 1951-у, коли розробники продемонстрували свої досягнення високопоставленим офіцерам американського флоту. Після цього програма отримала офіційний статус та державне фінансування.
11 вересня 1953 року під час випробувань ракета успішно збила безпілотну мішень[1]. У тому ж році вона отримала офіційне позначення XAAM-N-7[b]. Малосерійне виробництво ракети розпочалося в 1955-у на заводах компанії General Electric[2]. У травні наступного року вона була офіційно прийнята на озброєння американських ВМС під назвою AAM-N-7 Sidewinder IA, своє нинішнє позначення, AIM-9, ракета отримала в 1963-му в новій системі позначень.[1] Водночас військово-повітряні сили віддали перевагу іншій ракеті — AIM-4 Falcon. Хоча AIM-9 була кращою за свого конкурента, але через суперництво між двома видами військ, вона тоді так і не була прийнята на озброєння американських ВПС[1].
Модифікації[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
AIM-9L[ред. | ред. код]
Значним кроком у розвитку ракети стала модель AIM-9L («Lima»), яка була запущена в серійне виробництво в 1977 р.[3][4]. Це була перша універсальна версія, здатна атакувати з усіх напрямків, в тому числі в лоб, що кардинально вплинуло на тактику ведення ближнього бою. Його перше бойове застосування було здійснено парою F-14 ВМС США в затоці Сідра в 1981 році проти двох лівійських Су-22, причому обидва останні були знищені ракетами AIM-9L. Вперше у великомасштабному конфлікті «Ліма» була застосована Великою Британією під час Фолклендської війни 1982 року. У цій кампанії «Ліма», як повідомляється, досягла влучань з 80 % пусків, що є значним покращенням у порівнянні з 10-15 % рівнями попередніх версій, набравши 17 влучань та 2 спільних влучань проти аргентинських літаків[5].
Оператори[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. |
Україна[ред. | ред. код]
26 травня 2023 року, після зустрічі в форматі «Рамштайн» стало відомо, що Канада надасть Україні 43 ракети AIM-9 в рамках МТД для відбиття російської агресії[6].
Див. також[ред. | ред. код]
- Вимпел К-13[en] — радянська ракета, скопійована з AIM-9 Sidewinder
- MIM-72 Chaparral[en] — американський ЗРК на базі AIM-9
Посилання[ред. | ред. код]
- AIM-9 Sidewinder на Designation Systems [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Від англ. sidewinder — деякі види змій, що мають специфічний спосіб переміщення боком
Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
- A (air), I (interception) — «повітря — повітря»
- M (missile) — керована ракета
- ↑ В тогочасній системі позначень:
- X (experimental) — експериментальна
- A (air), A (air) — «повітря — повітря»
- M (missile) — керована ракета
- N (Navy) — призначена для Флоту США
- ↑ а б в г д «Raytheon (Philco/General Electric) AAM-N-7/GAR-8/AIM-9 Sidewinder.» [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.] Designation Systems
- ↑ n2:0950-7434 - Search Results. www.worldcat.org. Процитовано 10 січня 2023.
- ↑ Carlo, Kopp (1 квітня 1994). The Sidewinder Story; The Evolution of the AIM-9 Missile. Australian Aviation 1994 (April). Архів оригіналу за 17 грудня 2006. Процитовано 4 січня 2007.
- ↑ Bonds 1989, p. 229.
- ↑ F-16 Armament – AIM-9 Sidewinder. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- ↑ Канада передасть Україні авіаційні ракети АІМ-9. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2023. Процитовано 26 травня 2023.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про ракетну, ракетно-космічну техніку або космічний апарат. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |