Полтавський пікінерний полк
| Полтавський пікінерний полк | |
|---|---|
 герб полку | |
| На службі | 1776—1783 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | кіннота, піхота |
| У складі | Пікінерні полки |
| Дислокація | Новоселиця |
| Кольори | (помаранчові) |
Полтавський пікінерний полк (від (рос. піка) - спис) — поселенський[ru] легко кінний полк РІА озброєний списами. Сформовано опісля ліквідації Січі 24 грудня 1776 року із запорозьких козаків та кількох сотень остаточно розформованого Полтавського полку у складі 20 рот зі штаб-квартирою в містечку Новоселиця Азовської губернії. За уніформу було встановлено помаранчеве приладове сукно та чорний пояс. У 1776 році призначено герб як у Полтавському Гарнізонному полку. 28 червня 1783 році був об'єднаний з Луганським пікінерним утворивши Маріупольський легкокінний полк.
Командири[ред. | ред. код]
- 28.06.1777 — полковник Леванідов Андрій Якович
- 20.07.1783 — бригадир Голенищев-Кутузов Михайло Іларіонович
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Висковатов А. В. «Историческое описаніе одежды и вооруженія россійскихъ войскъ», 1899, т. 5/XII. Пикинеры (рос.)
- Путро О. І. Пікінерскі полки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Тинченко, Ярослав (2018). Від козаків до гусарів К.: Темпора 214 с. ISBN 978-617-569-333-9.
| |||||||
