Азовська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Азовська губернія
Subdivisions of Russia in 1708 (ru).svg
Центр АзовВоронеж
Існування 17081725, 17751783
Утворена 1708, 1775
Попередники Запорозька Січ
Наступники Катеринославська губернія

Азо́вська губе́рнія — адміністративно територіальна одиниця в Російської імперії у XVIII столітті. Адміністративний центри: Азов (1708—1711), Тамбов (1711—1715), а пізніше — Воронеж.

Азовська губернія 1708—1725[ред.ред. код]

Азовська губернія на мапі Московського царства 1708 року.

Губернія вперше утворена згідно з указом Петра І «Об учреждении губерний и росписании к ним городов» від 18 грудня 1708 року в числі перших восьми губерній Росії. До її складу входила велика територія Центрально-Чорноземної зони, області Війська Донського і частково Слобідська Україна.

Губернія охоплювала території сучасних Луганської, Донецької, більшу частину Харківської областей України, Ростовської, Воронезької, Тамбовської областей Російської Федерації.

В 1711 році у зв'язку з передачею за Прутським мирним договором Азова Османській імперії центром Азовської губернії став Вороніж.

1719 року губернію поділено на провінції:

Також до її складу входили міста Ізюм, Чугуїв, Зміїв, Балаклія, Печеніги (нині селище міського типу), Тор (нині Слов'янськ), Валуйки, Острогозьк, Коротояк, Бахмут та інші.

В 1725 році Азовську губернію перейменовано на Воронізьку.

Азовська губернія 1775—1783[ред.ред. код]

1775[ред.ред. код]

1775 року Воронізькій губернії повернуто колишню назву Азовська губернія з переміщенням центру у фортецю Української лінії Білевськ.

Після російсько-турецької війни 1768—1774 років в 1775 році знову було утворено Азовську губернію (вдруге) з поділом на Азовську і Бахмутську провінції. Також до губернії було долучено Слов'яносербія.

До складу губернії увійшли фортеця св. Димитрія Ростовського (нині м.Ростов-на-Дону, РФ), Таганріг, Нова Дніпровська лінія, міста Керч, Єнікале, Кінбурн (з прилеглими землями між Дніпром і Південним Бугом — спадщина Прогноївської паланки Запорозької Січі), землі Області Війська Донського. Того ж року до Азовської губернії включено місто Тор з повітом і містечка Стара Водолага й Мала Водолага (від Слобідсько-Української губернії). Генерал-губернатором губернії був призначений Григорій Потьомкін.

1776—1777[ред.ред. код]

У 1776 році до губернії приєднано землі Запорозької Січі на лівому березі Дніпра та Катерининську провінцію від Новоросійської губернії. Тоді ж усю Азовську губернію поділено на Бахмутську й Катерининську провінції.

На кінець 1776 рокуАзовська губернія складалася:

З Азовської, Новоросійської, Астраханської й Саратовської губернії утворено Новоросійське генерал-губернаторство на чолі з Григорієм Потьомкіним.

1778—1783[ред.ред. код]

Від 1778 року губернія поділялася на 9 повітів:

В 1779 року після переселення кримських греків у Поозів'я

  • приморське місто Павлоград перейменовано на Маріуполь, а також Павлоградський повіт став Маріупольським повітом;
  • місто Марієнполь перейменували на Павлоград й відповідно Вовководський, або Марієнпольський повіт у міжріччі Вовчої та Самари перейменовано на Павлоградський повіт;

1782 году Натальїнський повіт знову перейменовано на Катерининську провінцію, а з 1783 року, після перейменування повітового центру на Костянтиноград, став Костянтиноградським повітом.

У 1779 році губернія перетворена у Азовське намісництво.

Указом імператриці Катерини ІІ від 30 березня 1783 року Азовську губернію ліквідовано, а її територія (разом з Новоросійською губернією) ввійшла до складу Катеринославського намісництва.

У 1783 року Азовська губернія разом з Новоросійською губернією увійшла до Катеринославського намісництва.

У 1796 році Азовське намісництво перетворене назад у Воронізьку губернію.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]