Азовська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Азовська губернія
Центр АзовВоронеж
Існування 1708, 1775
Попередники Запорозька Січ
Наступники Катеринославська губернія

Азо́вська губе́рнія — адміністративно територіальна одиниця в Російської імперії у XVIII столітті. Адміністративний центри: Азов (1708–1711), Воронеж

Азовська губернія 1708–1725[ред.ред. код]

Азовська губернія на мапі Московського царства 1708 року.

Губернія вперше утворена згідно з указом Петра І «Об учреждении губерний и росписании к ним городов» від 18 грудня 1708 року в числі перших восьми губерній Росії. До її складу входила велика територія Центрально-Чорноземної зони, області Війська Донського і частково Слобідська Україна.

Губернія охоплювала території сучасних Луганської, Донецької, більшу частину Харківської областей України, Ростовської, Воронезької, Тамбовської областей Російської Федерації.

В 1711 році у зв'язку з передачею за Прутським мирним договором Азова Османській імперії центром Азовської губернії став Вороніж.

1719 року губернію поділено на провінції:

Також до її складу входили міста Ізюм, Чугуїв, Зміїв, Балаклія, Печеніги (нині селище міського типу), Тор (нині Слов'янськ), Валуйки, Острогозьк, Коротояк, Бахмут та інші.

В 1725 році Азовську губернію перейменовано на Воронізьку.

Азовська губернія 1775–1783[ред.ред. код]

1775[ред.ред. код]

1775 року Воронізькій губернії повернуто колишню назву Азовська губернія з переміщенням центру у фортецю Української лінії Білевськ.

Після російсько-турецької війни 1768–1774 років в 1775 році знову було утворено Азовську губернію (вдруге) з поділом на Азовську і Бахмутську провінції. Також до губернії було долучено Слов'яносербія.

До складу губернії увійшли фортеця св. Димитрія Ростовського (нині м.Ростов-на-Дону, РФ), Таганріг, Нова Дніпровська лінія, міста Керч, Єнікале, Кінбурн (з прилеглими землями між Дніпром і Південним Бугом — спадщина Прогноївської паланки Запорозької Січі), землі Області Війська Донського. Того ж року до Азовської губернії включено місто Тор з повітом і містечка Стара Водолага й Мала Водолага (від Слобідсько-Української губернії). Генерал-губернатором губернії був призначений Григорій Потьомкін.

1776-1777[ред.ред. код]

У 1776 році до губернії приєднано землі Запорозької Січі на лівому березі Дніпра та Катерининську провінцію від Новоросійської губернії. Тоді ж усю Азовську губернію поділено на Бахмутську й Катерининську провінції.

На кінець 1776 рокуАзовська губернія складалася:

З Азовської, Новоросійської, Астраханської й Саратовської губернії утворено Новоросійське генерал-губернаторство на чолі з Григорієм Потьомкіним.

1778-1783[ред.ред. код]

Від 1778 року губернія поділялася на 9 повітів:

В 1779 року після переселення кримських греків у Поозів'я

  • приморське місто Павлоград перейменовано на Маріуполь, а також Павлоградський повіт став Маріупольським повітом;
  • місто Марієнполь перейменували на Павлоград й відповідно Вовководський, або Марієнпольський повіт у міжріччі Вовчої та Самари перейменовано на Павлоградський повіт;

1782 году Натальїнський повіт знову перейменовано на Катерининську провінцію, а з 1783 року, після перейменування повітового центру на Костянтиноград, став Костянтиноградським повітом.

У 1779 році губернія перетворена у Азовське намісництво.

Указом імператриці Катерини ІІ від 30 березня 1783 року Азовську губернію ліквідовано, а її територія (разом з Новоросійською губернією) ввійшла до складу Катеринославського намісництва.

У 1783 року Азовська губернія разом з Новоросійською губернією увійшла до Катеринославського намісництва.

У 1796 році Азовське намісництво перетворене назад у Воронізьку губернію.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]