Кутузов Михайло Іларіонович
| Кутузов Михайло Іларіонович | |
|---|---|
| рос. Михаи́л Илларио́нович Голени́щев-Куту́зов | |
 Портрет Кутузова авторства Тараса Шевченка. | |
| Народження |
5 (16) вересня 1745 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть |
16 (28) квітня 1813 (67 років) Бунцлау, Сілезія, Пруссія |
| Поховання | Санкт-Петербург |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Освіта | Другий кадетський корпусd і Страсбурзький університет |
| Роки служби | 1759–1813 |
| Звання | генерал-фельдмаршал |
| Командування | Луганський пікінерний полк |
| Війни / битви |
Взяття Ізмаїлу (1790) Битва під Аустерліцем (1805) Бородінська битва (1812) |
| Титул | Князь |
| Рід | Голенищеви-Кутузовиd |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
          |
| Кутузов Михайло Іларіонович у Вікісховищі? | |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутузов Михайло Іларіонович |
Голени́щев-Куту́зов Миха́йло Іларіо́нович (5 (16) вересня 1745 — 16 (28) квітня 1813) — російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812). Герой франко-російської війни 1812.
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Єдиний син генерал-поручник сенатора Іларіона Матвійовича Голенищева-Кутузова (1717—1784) та його дружини Беклемішевої.
З семи років Михайло навчався вдома, в липні 1759 року вступив до Дворянської артилерійської та інженерної школи, де викладав його батько. Вже в грудні того ж року Кутузову дають чин кондуктора 1-го класу.
В лютому 1761 року Михайло закінчив школу та з чином інженер-прапорщик залишився при школі, як викладач математики. Через п'ять місяців став флігель-ад'ютантом равельського генерал-губернатора Гольштейн-Бекського. Здібно керуючи канцелярією Гольштейн-Бекського, зумів швидко заслужити чин капітана в 1762 р. В тому ж році призначений командиром роти Астраханського піхотного полку, яким в той час командував О. В. Суворов в 1770 переведений в 1-у армію генерал-фельдмаршала П. О. Румянцева, що розташовувалася на півдні, та взяв участь у війні з Туреччиною, що розпочалася 1768 р.
Командував корпусом під час Російсько-польської війни 1792 року.
Відгуки сучасників[ред. | ред. код]
- Генерал граф Олександр Ланжерон: «Кутузов… поєднував у собі спритність, хитрість і справжні таланти із вражаючою аморальністю… Його жорстокість, грубість, коли він гарячкував або мав справу з людьми, яких нема чого боятись, і водночас його підлесливість, котра доходила до раболіпства стосовно поставлених вище, непоборна лінь, яка поширювалася на все, апатія, егоїзм і неделікатне ставлення у грошових справах були протилежними сторонами цієї людини»[1].
- Генерал Петро Багратіон: «Кутузов має особливий дар битися невдало»[1].
Критика[ред. | ред. код]
Був відомим своїми ексцентричними сексуальними девіаціями. Зокрема, мав цілий "гарем" 14-літніх дівчат, яких до нього приводили у формі "козаків" як мирний час, так і під час військових походів.[2]
Військові чини і звання[ред. | ред. код]
- Фур'єр в Інженерній школі (1759)
- Капрал (10.10.1759)
- Каптенармус (20.10.1759)
- Інженер - кондуктор (10.12.1759)
- Інженер - прапорщик (01.01.1761)
- Капітан (21.08.1762)
- Прем'єр-майор за бойові заслуги при Ларзі (07.07.1770)
- Підполковник за бойові заслуги при Попешти (08.12.1771)
- Полковник (28.06.1777)
- Бригадир (28.06.1782)
- Генерал-майор (24.11.1784)
- Генерал-поручик за взяття Ізмаїла (25.03.1791)
- Генерал від інфантерії (04.01.1798)
- Генерал-фельдмаршал за заслуги при Бородіно 26.08.1812 (30.08.1812)
Родина[ред. | ред. код]
Михайло Кутузов 1778 року був вінчаний з Катериною Іллівною, уродженою Бібіковою. У подружжя народилися син Микола (помер немовлям) і п'ять доньок:
- Парасковія (1777—1844), дружина сенатора і камергера М. Ф. Толстого, мала восьмеро дітей.
- Ганна (1782—1846), дружина генерал-майора М. З. Хитрово, мала п'ятьох дітей.
- Єлизавета (1783—1839), у першому шлюбі — дружина військового інженера Ф. І. Тізенгаузена, у другому — генерал-майора М. Ф. Хитрово. Від першого шлюбу мала двох дітей.
- Катерина (1787—1826), у першому шлюбі — дружина князя М. Д. Кудашева, у другому — генерал-майора І. С. Сарачинського. Від першого шлюбу мала дочку.
- Дарія (1788—1854), дружина дійсного таємного радника Ф. П. Опочиніна.
Галерея[ред. | ред. код]
Поштова марка СРСР Фельдмаршал М. И. Голенищев-Кутузов-Смоленский, 1945
Див. також[ред. | ред. код]
- Російсько-турецька війна 1768–1774.
- Бородінська битва (1812).
- Астероїд 2492 Кутузов.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Скажи-ка, дядя, вєдь нєдаром…» Звідки взялися основні міфи франко-російської війни 1812 року. Український Тиждень. 8 вересня, 2012
- ↑ Понасенков, Евгений (2018). Первая научная история войны 1812 года (російською). Москва: АСТ. с. 144–145. ISBN 978-5-17-107656-6.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- П. Г. Усенко. Кутузов Михайло Іларіонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 537. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- М. И. Кутузов. Письма, записки. М.: Воениздат, 1989 (Ратная слава Отчизны).
- Кутузов-Голенищев, Михаил Илларионович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Ивченко Л.Л. М.И. Кутузов в отечественной историографии. Проблемы изучения биографии полководца // Французский ежегодник 2012: 200-летний юбилей Отечественной войны 1812 года. М., 2012..
- Ивченко Л.Л. М.И. Кутузов. — М.: Молодая гвардия, 2012. — 494[2] с: ил. (Жизнь замечательных людей: сер. биогр.; вып. 1372).
- Шишов А. Кутузов. М: Вече, 2012. — 464 с., ил. — (Великие исторические персоны). — 3000 экз., ISBN 978-5-9533-4653-5
- 40-й генерал-фельдмаршал князь Михаил Илларионович Голенищев-Кутузов-Смоленский
- Голенищев-Кутузов, біографія на hrono.ru
|
|
Це незавершена стаття про військового діяча. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 16 вересня
- Народились 1745
- Померли 28 квітня
- Померли 1813
- Поховані в Санкт-Петербурзі
- Випускники Страсбурзького університету
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Георгія 2 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 2 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Нагороджені орденом Чорного орла
- Кавалери ордена Червоного орла 1-го ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»
- Кавалери ордена Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)
- Учасники Франко-російської війни 1812
- Генерал-фельдмаршали (Російська імперія)
- Повні Георгіївські кавалери
- Кавалери ордена Марії Терезії
- Учасники російсько-польської війни 1792
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Масони Росії
