Поль Моріа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поль Моріа
фотографія
Основна інформація
Дата народження 4 березня 1925(1925-03-04)
Місце народження Марсель, Франція
Дата смерті 3 листопада 2006(2006-11-03) (81 рік)
Місце смерті Перпіньян, Франція
Країна Франція Франція
Професія Композитор, диригент,
аранжувальник
Освіта Марсельська консерваторія
Інструменти фортепіано
Жанр Класична музика,
естрадна музика,
легка музика
Співпраця Шарль Азнавур, Моріс Шевальє, Мірей Матьє
Лейбли Philips, Pony Canyon, Universal
Офіційний сайт

Поль Моріа́ (фр. Paul Mauriat; * 4 березня 1925 року, Марсель, Франція — 3 листопада 2006 року, Перпіньян, Франція) — французький композитор, аранжувальник і диригент, спеціалізувався на легкій музиці.

Біографія[ред.ред. код]

Моріа народився та виріс у Марселі, Франція. Батько був поштовим інспектором і любив грати на фортепіано та скрипці. Поль почав грати в чотири роки, а вже в десять вступив до Паризької консерваторії. Під час Другої світової війни Моріа заснував танцювальну групу, з якою гастролював Європою.

Кар'єра[ред.ред. код]

1957 року переїхав до Парижа, де приступив до роботи на звукозаписній компанії Barclay як аранжувальник і акомпаніатор. У різний час працював з Шарлем Азнавуром (спільно створено понад 120 пісень), Далідою, Морісом Шевальє, Лео Ферре, Лені Ескудеро та іншими естрадними виконавцями.

1962 року Моріа склав свій перший міжнародний хіт — «Chariot» (гран-прі конкурсу Євробачення 1962), що отримав пізніше англійську назву «I will follow him». Це була його спільна робота з відомим французьким композитором і диригентом Франком Пурселем.

1966 року Моріа став музичним директором Мірей Матьє. Спільно з поетом Андре Паскалем він створив її головний хіт «Mon credo», за кілька років співпраці він записав з Матьє близько 50 пісень. 1967 року під час візиту Мірей Матьє до СРСР на борту крейсера Аврора в Ленінграді була створена пісня «Quand fera-t-il jour, camarade?»[1], яка увійшла в репертуар співачки.

У 1964 і 1965 роках спільно з Раймоном Лефевром Моріа написав музику до кінокомедій за участю Луї де Фюнеса «Жандарм із Сен-Тропе» та «Жандарм у Нью-Йорку».

1965 року Поль створив свій Гранд-оркестр, з яким довгі роки записував інструментальні версії популярних пісень, робив обробки класичної музики. 1968 року його оркестрова версія пісні-учасниці конкурсу Євробачення 1967 — «L'amour est bleu» (надалі іменована «Love is Blue») очолила хіт-паради США, а потім і в багатьох країнах світу. Поль Моріа став єдиним французьким виконавцем, який досяг такого визнання в США.

Починаючи з 1969 року оркестр Моріа робить концертні тури в США, Канаді, Японії, Південній Кореї, Бразилії та інших країнах. Поль влаштовував в Японії щорічно до 50 концертів.

У СРСР музика у виконанні оркестру Поля Моріа часто звучала на радіо та телебаченні, кілька композицій були використані в прогнозі погоди, яким завершувалася інформаційна програма «Час» (рос. «Время»).

З середини 1970-х за ліцензією були видані чотири його вінілові платівки, що розійшлися по країні мільйонними тиражами. Після зустрічі з бардом Сергієм Нікітіним (1978) Моріа створив чудову інструментальну версію його пісні «Под музыку Вивальди». Крім цього, ще 1965 року Поль записав пластинку з 12 російськими мелодіями «Russie de toujours» (Вічна Росія), перевидану в багатьох країнах на компакт-диску під назвою «The Russian album».

Останній альбом оркестру — Romantic був записаний 1997 року. З 1998 року Моріа завершив і свою активну концертну діяльність. Новим диригентом оркестру став талановитий піаніст Жиль Гамбюс, який пропрацював у оркестрі довгий час.

Моріа помер 3 листопада 2006 року на півдні Франції, в Перпіньяні.

Авторство мелодій[ред.ред. код]

Протягом свого життя Моріа написав більш як 150 інструментальних композицій та пісень. Поширена версія, що «Alouette» (відома мелодія з передачі «У світі тварин» (рос. «В мире животных»)) була написана ним — хибна. Пісню «Alouette» («Жайворонок») було створено популярним аргентинським композитором Аріелем Раміресом. В оригіналі цей уривок називається «La Peregrinación» («Паломництво»), взято його з кантати для хору «Різдво Господнє» [2]. Існують також різні оркестрові версії цієї пісні поряд із загальновідомою у виконанні оркестру Моріа.

Використану з початку 1970-х років у заставці телепередачі «Кінопанорама» мелодію «Прости мені цей дитячий каприз» (фр. «Pardonne-moi ce caprice d'enfant») було написано Патрісією Карлі і спочатку виконано Мірей Матьє в супроводі оркестру Раймона Лефевра [3] [4].

Нагороди[ред.ред. код]

1997 року Моріа було нагороджено Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції. Поль продав понад сорок мільйонів альбомів і провів двадцять вісім концертів у Японії з 1969 по 1998 роки.

Його сингл 1967 року «L'amour est bleu» і альбом 2006 року «Blooming Hits» були продані тираж у понад мільйон копій. Сингл був нагороджений золотим диском Американською асоціацією компаній звукозапису в березні 1968 року [5].

Дискографія[ред.ред. код]

Сингли[ред.ред. код]

  • «Puppet on a String» (1967)
  • «L'amour est bleu» (англ. «Love Is Blue») (1968)
  • «Love in Every Room» (1968)
  • «San Francisco» (1968)
  • «Chitty Chitty Bang Bang» (1969)
  • «Hey Jude» (1969)
  • «Je T'aime Moi Non Plus» (січень 1970)
  • «Gone Is Love» (вересень 1970)
  • «Apres Toi (Come What May)» (1972)
  • «Taka Takata» (1972)

Альбоми[ред.ред. код]

  • Paris by Night (1961)
  • Plays Standards (1963)
  • Paul Mauriat Joue pour les Enfants (1963)
  • Album No. 1 (1965)
  • Russie De Toujours (1965)
  • Album No. 2 (1965)
  • Album No. 3 (1966)
  • Prestige de Paris (1966)
  • Album No. 4 (1966)
  • Bang, Bang (1966)
  • More Mauriat (1967)
  • Mauriat Magic (1967)
  • Album No. 5 (1967)
  • Noëls (1967)
  • Album No. 6 (1967)
  • Blooming Hits (1967 Philips)
  • Love Is Blue (1968)
  • Viva Mauriat (1968)
  • Mauriat Slows (1968)
  • Rain and Tears (1968)
  • Cent Mille Chansons (1968)
  • Rhythm and Blues (1968)
  • Doing My Thing (1969)
  • Je T'aime … Moi Non Plus (1969)
  • Un Jour, Un Enfant (1969)
  • Vole, Vole, Farandole (1969)
  • Prevailing Airs (1969)
  • Paul Mauriat Joue Chopin (1970)
  • C'est La Vie … Lily (1970)
  • Gone is Love (1970)
  • Comme J'ai Toujours Envie D'aimer (1970)
  • Paloma Embriagada (1970)
  • Un Banc, Un Arbre, Une Rue (1971)
  • Mamy Blue (1971)
  • Penelope (1971)
  • El Condor Pasa (1971)
  • Tombe La Neige (1971)
  • Apres Toi (1972)
  • L'Avventura (1972)
  • Last Summer Day (1972)
  • Paul Mauriat Joue Les Beatles (1972)
  • Le Lac Majeur (1972)
  • Forever and Ever (1973)
  • Nous Irons à Vérone (1973)
  • Last Tango In Paris (1973)
  • Good bye, My Love, Good bye (1973)
  • White Christmas (1973)
  • Viens ce Soir (1974)
  • Retalhos de Cetim (1974)
  • Je Pense à Toi (1974)
  • Le Premier Pas (1974)
  • I Won't Last a Day Without You (1974)
  • Have You Never Been Mellow? (1974)
  • L'Été Indien (1975)
  • Entre Dos Aguas (1975)
  • The Best of Paul Mauriat — 10 Years with Philips (1975)
  • From Souvenirs to Souvenirs (1975)
  • Lili Marlene (1975)
  • Stereo Spectacular (1975)
  • Love Sounds Journey (1976)
  • Michelle (1976)
  • Love Is Still Blue (1976)
  • Il Était une Fois… Nous Deux (1976)
  • Chanson D'amour (1977)
  • C'est La Vie (1977)
  • Hymne à l'Amour (1977)
  • Brasil Exclusivamente (1977)
  • L'Oiseau et l'Enfant (1977)
  • Overseas Call (1978)
  • Dans les Yeux d'Émilie (1978)
  • Brasil Exclusivamente Vol.2 (1978)
  • Too Much Heaven (1979)
  • Nous (1979)
  • Copacabana (1979)
  • Aerosong (1980)
  • Chromatic (1980)
  • Brasil Exclusivamente Vol.3 (1980)
  • Reality (1981)
  • Roma dalla Finestra (1981)
  • Pour Le Plaisir (1981)
  • Je n'Pourrais Jamais t'Oublier (1981)
  • Tout Pour Le Musique (1982)
  • Magic (1982)
  • I Love Breeze (1982)
  • Descendant Of The Dragon (1982)
  • Love with Many Phases (1982 у Гонг Конгу)
  • Wild Spring (1983)
  • Summer Has Flown (1983)
  • Olive Tree (1984)
  • Piano Ballade (1984)
  • The Seven Seas (1984)
  • Chromatic (1984)
  • Transparence (1985)
  • The Best of Paul Mauriat 2 — 20 Years with Philips (1985)
  • Classics In The Air (1985)
  • Windy (1986)
  • Classics In The Air 2 (1986)
  • Song For Taipei (1986)
  • Classics In The Air 3 (1987)
  • Nagekidori (1987)
  • Best Of France (1988)
  • The Paul Mauriat Story (1988)
  • Serenade (1989)
  • Iberia (1989)
  • Remember (1990)
  • You Don't Know Me (1990)
  • Gold Concert (1990)
  • Retrospective (1991)
  • Nostal Jazz (1991)
  • Emotions (1993)
  • The Color Of The Lovers (1994)
  • Now And Then (1994)
  • Soundtracks (1995)
  • Quartet For Kobe (1995)
  • Escapades (1996)
  • Cri D'amour (1996)
  • 30th Anniversary Concert (1996)
  • Romantic (1997)
  • Sayonara Concert (1998)
  • I Will Follow Him (2000)
  • All The Best (2003, Китай)
  • Blooming Hits (2006)
  • Paul Mauriat Boxsets Vol 3 & 4 (2007, Японія)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Як Поль Моріа написав «Quand fera-t-il jour, camarade?» (рос.)
  2. GILLES DREU — ALOUETTE (фр.)
  3. Mireille Mathieu — Pardonne-moi ce caprice d’enfant (фр.)
  4. Carli, Patricia (англ.)
  5. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 226. ISBN 0-214-20512-6.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]