Поль Моріа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поль Моріа
Основна інформація
Дата народження 4 березня 1925(1925-03-04)
Місце народження Марсель, Франція
Дата смерті 3 листопада 2006(2006-11-03) (81 рік)
Місце смерті Перпіньян, Франція
Країна Франція Франція
Професія Композитор, диригент,
аранжувальник
Освіта Марсельська консерваторія
Жанр Класична музика,
естрадна музика,
легка музика

Поль Моріа́ (фр. Paul Mauriat; * 4 березня 1925 року, Марсель, Франція — 3 листопада 2006 року, Перпіньян, Франція) — французький композитор, аранжувальник і диригент, спеціалізувався на легкій музиці.

Біографія[ред.ред. код]

Моріа народився та виріс у Марселі, Франція. Батько був поштовим інспектором і любив грати на фортепіано та скрипці. Поль почав грати в чотири роки, а вже в десять вступив до Паризької консерваторії. Під час Другої світової війни Моріа заснував танцювальну групу, з якою гастролював Європою.

Кар'єра[ред.ред. код]

1957 року переїхав до Парижа, де приступив до роботи на звукозаписній компанії Barclay як аранжувальник і акомпаніатор. У різний час працював з Шарлем Азнавуром (спільно створено понад 120 пісень), Далідою, Морісом Шевальє, Лео Ферре, Лені Ескудеро та іншими естрадними виконавцями.

1962 року Моріа склав свій перший міжнародний хіт — «Chariot» (гран-прі конкурсу Євробачення 1962), що отримав пізніше англійську назву «I will follow him». Це була його спільна робота з відомим французьким композитором і диригентом Франком Пурселем.

1966 року Моріа став музичним директором Мірей Матьє. Спільно з поетом Андре Паскалем він створив її головний хіт «Mon credo», за кілька років співпраці він записав з Матьє близько 50 пісень. 1967 року під час візиту Мірей Матьє до СРСР на борту крейсера Аврора в Ленінграді була створена пісня «Quand fera-t-il jour, camarade?»[1], яка увійшла в репертуар співачки.

У 1964 і 1965 роках спільно з Раймоном Лефевром Моріа написав музику до кінокомедій за участю Луї де Фюнеса «Жандарм із Сен-Тропе» та «Жандарм у Нью-Йорку».

1965 року Поль створив свій Гранд-оркестр, з яким довгі роки записував інструментальні версії популярних пісень, робив обробки класичної музики. 1968 року його оркестрова версія пісні-учасниці конкурсу Євробачення 1967 — «L'amour est bleu» (надалі іменована «Love is Blue») очолила хіт-паради США, а потім і в багатьох країнах світу. Поль Моріа став єдиним французьким виконавцем, який досяг такого визнання в США.

Починаючи з 1969 року оркестр Моріа робить концертні тури в США, Канаді, Японії, Південній Кореї, Бразилії та інших країнах. Поль влаштовував в Японії щорічно до 50 концертів.

У СРСР музика у виконанні оркестру Поля Моріа часто звучала на радіо та телебаченні, кілька композицій були використані в прогнозі погоди, яким завершувалася інформаційна програма «Час» (рос. «Время»).

З середини 1970-х за ліцензією були видані чотири його вінілові платівки, що розійшлися по країні мільйонними тиражами. Після зустрічі з бардом Сергієм Нікітіним (1978) Моріа створив чудову інструментальну версію його пісні «Под музыку Вивальди». Крім цього, ще 1965 року Поль записав пластинку з 12 російськими мелодіями «Russie de toujours» (Вічна Росія), перевидану в багатьох країнах на компакт-диску під назвою «The Russian album».

Останній альбом оркестру — Romantic був записаний 1997 року. З 1998 року Моріа завершив і свою активну концертну діяльність. Новим диригентом оркестру став талановитий піаніст Жиль Гамбюс, який пропрацював у оркестрі довгий час.

Моріа помер 3 листопада 2006 року на півдні Франції, в Перпіньяні.

Авторство мелодій[ред.ред. код]

Протягом свого життя Моріа написав більш як 150 інструментальних композицій та пісень. Поширена версія, що «Alouette» (відома мелодія з передачі «У світі тварин» (рос. «В мире животных»)) була написана ним — хибна. Пісню «Alouette» («Жайворонок») було створено популярним аргентинським композитором Аріелем Раміресом. В оригіналі цей уривок називається «La Peregrinación» («Паломництво»), взято його з кантати для хору «Різдво Господнє» [2]. Існують також різні оркестрові версії цієї пісні поряд із загальновідомою у виконанні оркестру Моріа.

Використану з початку 1970-х років у заставці телепередачі «Кінопанорама» мелодію «Прости мені цей дитячий каприз» (фр. «Pardonne-moi ce caprice d'enfant») було написано Патрісією Карлі і спочатку виконано Мірей Матьє в супроводі оркестру Раймона Лефевра [3] [4].

Нагороди[ред.ред. код]

1997 року Моріа було нагороджено Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції. Поль продав понад сорок мільйонів альбомів і провів двадцять вісім концертів у Японії з 1969 по 1998 роки.

Його сингл 1967 року «L'amour est bleu» і альбом 2006 року «Blooming Hits» були продані тираж у понад мільйон копій. Сингл був нагороджений золотим диском Американською асоціацією компаній звукозапису в березні 1968 року [5].

Дискографія[ред.ред. код]

Сингли[ред.ред. код]

  • «Puppet on a String» (1967)
  • «L'amour est bleu» (англ. «Love Is Blue») (1968)
  • «Love in Every Room» (1968)
  • «San Francisco» (1968)
  • «Chitty Chitty Bang Bang» (1969)
  • «Hey Jude» (1969)
  • «Je T'aime Moi Non Plus» (січень 1970)
  • «Gone Is Love» (вересень 1970)
  • «Apres Toi (Come What May)» (1972)
  • «Taka Takata» (1972)

Альбоми[ред.ред. код]

  • Paris by Night (1961)
  • Plays Standards (1963)
  • Paul Mauriat Joue pour les Enfants (1963)
  • Album No. 1 (1965)
  • Russie De Toujours (1965)
  • Album No. 2 (1965)
  • Album No. 3 (1966)
  • Prestige de Paris (1966)
  • Album No. 4 (1966)
  • Bang, Bang (1966)
  • More Mauriat (1967)
  • Mauriat Magic (1967)
  • Album No. 5 (1967)
  • Noëls (1967)
  • Album No. 6 (1967)
  • Blooming Hits (1967 Philips)
  • Love Is Blue (1968)
  • Viva Mauriat (1968)
  • Mauriat Slows (1968)
  • Rain and Tears (1968)
  • Cent Mille Chansons (1968)
  • Rhythm and Blues (1968)
  • Doing My Thing (1969)
  • Je T'aime … Moi Non Plus (1969)
  • Un Jour, Un Enfant (1969)
  • Vole, Vole, Farandole (1969)
  • Prevailing Airs (1969)
  • Paul Mauriat Joue Chopin (1970)
  • C'est La Vie … Lily (1970)
  • Gone is Love (1970)
  • Comme J'ai Toujours Envie D'aimer (1970)
  • Paloma Embriagada (1970)
  • Un Banc, Un Arbre, Une Rue (1971)
  • Mamy Blue (1971)
  • Penelope (1971)
  • El Condor Pasa (1971)
  • Tombe La Neige (1971)
  • Apres Toi (1972)
  • L'Avventura (1972)
  • Last Summer Day (1972)
  • Paul Mauriat Joue Les Beatles (1972)
  • Le Lac Majeur (1972)
  • Forever and Ever (1973)
  • Nous Irons à Vérone (1973)
  • Last Tango In Paris (1973)
  • Good bye, My Love, Good bye (1973)
  • White Christmas (1973)
  • Viens ce Soir (1974)
  • Retalhos de Cetim (1974)
  • Je Pense à Toi (1974)
  • Le Premier Pas (1974)
  • I Won't Last a Day Without You (1974)
  • Have You Never Been Mellow? (1974)
  • L'Été Indien (1975)
  • Entre Dos Aguas (1975)
  • The Best of Paul Mauriat — 10 Years with Philips (1975)
  • From Souvenirs to Souvenirs (1975)
  • Lili Marlene (1975)
  • Stereo Spectacular (1975)
  • Love Sounds Journey (1976)
  • Michelle (1976)
  • Love Is Still Blue (1976)
  • Il Était une Fois… Nous Deux (1976)
  • Chanson D'amour (1977)
  • C'est La Vie (1977)
  • Hymne à l'Amour (1977)
  • Brasil Exclusivamente (1977)
  • L'Oiseau et l'Enfant (1977)
  • Overseas Call (1978)
  • Dans les Yeux d'Émilie (1978)
  • Brasil Exclusivamente Vol.2 (1978)
  • Too Much Heaven (1979)
  • Nous (1979)
  • Copacabana (1979)
  • Aerosong (1980)
  • Chromatic (1980)
  • Brasil Exclusivamente Vol.3 (1980)
  • Reality (1981)
  • Roma dalla Finestra (1981)
  • Pour Le Plaisir (1981)
  • Je n'Pourrais Jamais t'Oublier (1981)
  • Tout Pour Le Musique (1982)
  • Magic (1982)
  • I Love Breeze (1982)
  • Descendant Of The Dragon (1982)
  • Love with Many Phases (1982 у Гонг Конгу)
  • Wild Spring (1983)
  • Summer Has Flown (1983)
  • Olive Tree (1984)
  • Piano Ballade (1984)
  • The Seven Seas (1984)
  • Chromatic (1984)
  • Transparence (1985)
  • The Best of Paul Mauriat 2 — 20 Years with Philips (1985)
  • Classics In The Air (1985)
  • Windy (1986)
  • Classics In The Air 2 (1986)
  • Song For Taipei (1986)
  • Classics In The Air 3 (1987)
  • Nagekidori (1987)
  • Best Of France (1988)
  • The Paul Mauriat Story (1988)
  • Serenade (1989)
  • Iberia (1989)
  • Remember (1990)
  • You Don't Know Me (1990)
  • Gold Concert (1990)
  • Retrospective (1991)
  • Nostal Jazz (1991)
  • Emotions (1993)
  • The Color Of The Lovers (1994)
  • Now And Then (1994)
  • Soundtracks (1995)
  • Quartet For Kobe (1995)
  • Escapades (1996)
  • Cri D'amour (1996)
  • 30th Anniversary Concert (1996)
  • Romantic (1997)
  • Sayonara Concert (1998)
  • I Will Follow Him (2000)
  • All The Best (2003, Китай)
  • Blooming Hits (2006)
  • Paul Mauriat Boxsets Vol 3 & 4 (2007, Японія)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Як Поль Моріа написав «Quand fera-t-il jour, camarade?» (рос.)
  2. GILLES DREU — ALOUETTE (фр.)
  3. Mireille Mathieu — Pardonne-moi ce caprice d’enfant (фр.)
  4. Carli, Patricia (англ.)
  5. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 226. ISBN 0-214-20512-6.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]