Поліщук Анатолій Олександрович
| Поліщук Анатолій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 серпня 1974 Родниківка | |
| Смерть |
12 лютого 2015 (40 років) Логвинове | |
| Поховання | Уманський район | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Кемел» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анато́лій Олекса́ндрович Поліщу́к (8 серпня 1974 — 12 лютого 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Під час Євромайдану стояв на блокпосту неподалік Маньківки — завертав автобуси із «тітушками». З квітня 2014-го подавав заявки у батальйон «Донбас», ходив до військкомату за повісткою, йому скрізь відмовляли, просили ще чекати. В серпні 2014-го забрали в батальйон «Донбас»; командир відділення. В зону бойових дій потрапив у січні 2015-го. Спочатку був біля Бахмутки, потім в Артемівську; супроводжував колони, які вивозили дітей.
12 лютого 2015-го бійці батальйону зайшли в село Логвинове — розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Внаслідок штурму в село по центру вдалося увійти лише 2 ротам 30-ї бригади, бійці якої взялися встановлювати контроль над Логвиновим, зазнаючи втрат. Контроль над Логвиновим встановити не вдалося — дії військовиків були скуті ударами ворожої артилерії, підрозділ десантників 79-ї бригади (мав синхронно увійти в село з флангу) потрапив під танковий обстріл; загін же 24-ї бригади взагалі не дістався Логвинового.
Загинув у бою за Логвинове. Тоді ж полягли Андрій Браух, Андрій Камінський, Ігор Марквас, Роман Мельничук, Володимир Панчук, Володимир Самоленко, Володимир Суслик, Микола Сущук, Володимир Шульга.
Три мертвих за одного живого — так «виміняли» тіло Анатолія добровольці батальйону «Донбас» у терористів.
Без батька лишилось двоє дітей.
Похований в селі Родниківка.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Поліщук Анатолій Олександрович [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Криваві жнива боїв за Логвинове
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 8 серпня
- Народились 1974
- Померли 12 лютого
- Померли 2015
- Поховані в Уманському районі
- Військовики батальйону «Донбас»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Родниківки (Уманський район)
- Учасники Євромайдану
- Померли в Бахмутському районі