Поліщук Валентин Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Поліщук Валентин Михайлович
Поліщук Валентин Михайлович.jpg
Валентин Поліщук за роботою
Народився 25 жовтня 1940(1940-10-25) (77 років)
с. Харалуг Соснівського (тепер – Корецького) району Рівненської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання смт. Любешів Волинської області
Діти син Олег, дочка Ніна
Нагороди
Почесний донор СРСР
Заслужений донор України

Поліщук Валентин Михайлович (*25 жовтня 1940, с. Харалуг Соснівського (тепер – Корецького району Рівненської області) – народний умілець, краєзнавець, почесний донор СРСР і України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився Валентин Михайлович Поліщук 25 жовтня 1940 року у с. Харалуг Соснівського (тепер – Корецького) району Рівненської області в українській православній родині.

У 1965 році закінчив Львівські міжобласні курси дезінструкторів.

Незмінно очолював Любешівський районний комітет Товариства Червоного Хреста України протягом 35 років (у 1966–2001 роках), що є рекордом Волині[1]. За сумлінну багаторічну працю двічі (у 1987 і 1998 роках) нагороджений вищою нагородою Товариства Червоного Хреста Української РСР, України – Почесною відзнакою та ювілейною медаллю.

Вироби Валентина Поліщука. Фото з книги Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 302 с. — ISBN 966-361-079-4.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Почесна відзнака Товариства Червоного Хреста Української РСР (1987, 1998).
  • Нагрудний знак «Отличник гражданской обороны СССР» (1972).
  • Ювілейна медаль Товариства Червоного Хреста Української РСР (1973).
  • Значок «Отличник санитарной обороны СССР» (1973).
  • Знак «Почетный донор СССР» (1976).
  • Значок «Отличник здравоохранения» (1978).
  • Значок «Лучший пропагандист СОКК и КП СССР (1985).
  • Грамота Товариства Червоного Хреста СРСР (1989).
  • Нагрудний знак «Ветеран советского Красного Креста» (1990).
  • Почесний донор України (2009).
  • Переможець акції "Самородки із народу" газети "Волинь-нова" (2012 р.)[2]

Про творчість Валентина Поліщука[ред.ред. код]

  • Неймарк К. Шкатулка в кісточці вишні. Газ. Радянська Волинь, 11 січня 1976 р., с. 4.
  • Неймарк К. Бочка в… пляшці. Журнал Ранок, 4/1980 р., с. 19.
  • Неймарк К. Любешівські таланти. Газ. «Радянська Україна», 15 січня 1987 р., с. 3.
  • Пінькевич О. Умілі руки майстра. Газ. Нове життя, 27 березня 1988 р.
  • Любешівщина. Історико-краєзнавчий нарис. Упорядник П. Бущик. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – (с. 139–140). ISBN 966-517-075-9.
  • Кравчук П. А. Рекорди Волині 1998. – Любешів: Ерудит, 1999. – 206 с. ISBN 966-95453-0-7. (с. 166–168).
  • Новосад І. Гордість товариства – ветерани. Газ. Наше здоров'я, квітень 1998 р.
  • Згоранець О. Виготовив скрипку меншу за копійку. Газ. Сім'я і дім, 6 серпня 1998 р.
  • Река В. Скрипка завбільшки із рисове зерня. Газ. Робітнича газета, 27 травня 1999 р.
  • Крещук С. Захоплення. Газ. Волинь, 3 червня 2000 р.
  • Некрот О. Бочка залізла у пляшку, а скрипка – у вишневу кісточку. Газ. Волинські губернські відомості, 5 жовтня 2000 р.
  • Нагорний О. Чи можна бути багатим без грошей? Газ. Волинь, 24 жовтня 2000 р.
  • Бартошик І. Звідки енергія і наснага? Газ. "Нове життя", 23 січня 2001 р., с. 6.
  • Коломоец С. Скрипку в вишневой косточке волынский "левша" Валентин Полищук делал без увеличительных стекол и микроскопа! Газ. Факты, 1 октября 2003 г., с. 1, 5.
  • Гарбарчук К. Скрипка… у вишневій кісточці. Газ. Вісник, 28 серпня 2003 р.
  • Онищук С. Волинський лівша. Газ. Віче, 2 жовтня 2003 р.
  • Рожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х–ХХ ст. Луцьк, Медіа, 203, 224 с.
  • Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть – у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Надстир’я, 2004. – (с. 197–198). ISBN 966-517-468-1.
  • Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 302 с. — ISBN 966-361-079-4. (с. 217–218).
  • Шмигін М. Нові витвори майстра мініатюри. Газ. Нове життя, 24 вересня 2005 р.
  • Коломєєць С. В. Чудеса та сенсації Західної України: Публіцистика. – Луцьк: ПВД "Твердиня", 2006. (Сер. "Неймовірно, але факт!"). Стаття "Лівша", с. 110–113.
  • Кравчук Н. Скрипка – у половинці вишневої кісточки… Газ. Високий замок, 27 квітня 2006 р.
  • Шмигін М. Розп'яття помістив у пляшці. Газ. Вісник, 9 жовтня 2008 р.
  • Степанян І. Державна санітарон-епідеміологічна служба Волинської області. Київ, 2009.
  • Уліцький В. Скрипку помістив у… вишневій кісточці. Газ. Волинь, 31 грудня 2009 р.
  • Зилінська В. Скрипка – у кісточці. Газ. Волинські новини, 28 січня 2010 р.
  • Морозова Л. Умілець. Газ. Пенсійний кур’єр, 18 березня 2011 р.
  • Уліцький В. Блохи не підкував, але "блошину" скрипку зробив! Газ. "Волинь-нова", 27 вересня 2012 р., с. 3.[1]

Бібліографія написаного Валентином Поліщуком[ред.ред. код]

  • Справжнє приниження. Газета "Нове життя", 19 січня 1994 р., с. 3.
  • Все те, що на серце лягло (інтерв’ю до дня народження Валеріана Тинчука). Газета Нове життя, 7 вересня 2002 р., с. 3.
  • Слово про майбутнє. Газета Нове життя, 30 січня 2010 р., с. 3.

Поезія[ред.ред. код]

Валентин Поліщук автор патріотичних віршів. Один із них – «Україно, проснись!».

Україно, проснись!

Помирають України

І слава, і воля.

Вже нам, браття-українці,

Не сміється доля.


Гинем ми – не вороженьки,

Як роса на сонці,

Бо панують яничари

У нашій сторонці.


Душу й тіло не кладемо

За нашу свободу.

Віддаємо діток, внуків –

Українофобу.


І попи у нас московські,

Святі та хороші.

Люблять матушку Рассєю

За нашії гроші.


Сталіністи-сатанисти

Роги підпиляли

І полізли в наші храми

Ще й хвости сховали.


На іконах сталіністи

Сталіна малюють.

Нашу церкву українську

І досі плюндрують.

Адам Мартинюк не просто Іуда, Дурень той, хто його так назвав! Юда щиро у зраді покаявсь, Навіть руки на себе наклав.

Комуністи ж ніколи не каються, Не накладають на себе рук, Хоч би всю Вкраїну зрадили І яких народові не завдали мук.

Юда зрадив одного Ісуса, І в тому велика його провина. Зрадив великий народ Мартинюк – Проклинає його вся Україна.

Він і в дитинстві не каявся, Морозова Павлика, вдача така. Не покаявся він і після того, Як Ляшкові трощив борлака.

За голодомор комуністи не каялись, За війни неправедні теж, За храми зруйновані, люд репресований… Цинізму і звірству немає в них меж.

Мартинюк – вірний син комунізму, В жилах у нього не кров – каламуть. Щоб змішати її з кров’ю Чечетових, Мартинюки в регіони повзуть.

+++ Є редакції у нас І редактори в них є, Надрукують все, що скаже Той, хто їм дає.

Є редактори в газетах, Є і редакторші. Вони люблять всяку владу, Як повії гроші.

Не так владу вони люблять, Як в ній комуністів, Бо багатших не знайти їм Владних фінансистів.

І за сутністю своєю Ці продажні ЗМІ Служать зовсім не народу, Служать сатані.

Із часів іще радянських, А це вам не мить, Холуячи та ж холуйка У кріслі сидить.

І сидить такий редактор, Колективом править І, на горе творчим людям, Комунізмом марить.

Сам ніде не друкувався, Хоч заочно вчився, Далі свого видання Ніде не світився.

І коли напише хтось Правду про Вкраїну, Тая правда піде враз Під стіл – у корзину.

Мартинюк і Горбатюк Подвиг учинили: У Верховній вони Раді Мову нашу вбили.

Приєднавсь до них і третій, Сором і назвати, Це Григорій Смітюшок, Що тут і казати.

Вони мову нашу вбили Москалям в догоду, Познущались, як могли, З нашого народу.

Горбатюк наш не горбатий, Та горбатитися звик, Бо коли б цього не було, То для влади був би пшик.

Горбатюк не був горбатим, Він горбатим став: Кланявсь низько регіонам, Низько голову схиляв.

Якщо маєш ти сміття, Вважайся багатим, Будеш ти багатшим вдвічі Із сміттям горбатим.

Смітюхи ви, смітюхи, Смітюхи волинські! Розплодились на Поліссі, Чините по-свинськи.

Ви волинські смітюхи З Лесиного краю, За такії ваші вчинки, Вам не бачить раю.

Смітюхи ви, смітюхи, Сміття ви волинське, На своє помиї ллєте, Славите чужинське.

Чарівне наше полісся, Волинь наша мила, Нащо ти горбатим сміттям Себе завалила?

Смітюхи ви, смітюхи За такії вчинки Волиняни вас колись Поставлять до стінки.


Джерела[ред.ред. код]

  1. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 302 с. — ISBN 966-361-079-4., с. 222
  2. Газета "Волинь-нова", 27 вересня 2012 р.