Харалуг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Харалуг
Haraluh gerb.png Haraluh prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Корецький район
Рада/громада Харалузька сільська рада
Код КОАТУУ 5623088400
Облікова картка Харалуг 
Основні дані
Перша згадка 1577
Населення 424
Площа 1,515 км²
Густота населення 279,87 осіб/км²
Поштовий індекс 34712
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°42′19″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. / 50.70528; 27.01000Координати: 50°42′19″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. / 50.70528; 27.01000
Водойми р. Рудка, Вороб'ївка
Відстань до
обласного центру
62 км
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, с. Харалуг, вул. Шкільна, 1; тел. 2-26-85
Карта
Харалуг. Карта розташування: Україна
Харалуг
Харалуг
Харалуг. Карта розташування: Рівненська область
Харалуг
Харалуг
Мапа

Харалу́г — село, центр Харалузької сільської ради Корецького району Рівненської області; населення — 424 особи;

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

В 1971 році поблизу села виявлено багатошарове поселення комарівської культури.

До розпаду СРСР в Харалузі існувала унікальна колекція кам’яних знарядь праці, зібрана вчителем історії Кирильчуком Ігором Пантелеймоновичем.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Існує версія, що село було повноцінним населеним пунктом вже за часів Київської Русі, оскільки з його назвою ідентифікуються "мечі харалужні", які загадуються в "Слові о полку Ігоревім". Вважається, що саме на місці сучасного Харалуга виготовляли холодну зброю, використовуючи залізо, виготовлене з болотної руди, яку видобували неподалік — в районі села Залізниця.

Перша згадка — 1577 рік.

До скасування кріпосного права Харалуг носив ще назву "Сорокапанівка".

У 1845 році у селі діяла суконна фабрика.

Кирильчук І. П. переконує, що Харалужна сталь назвалася від поселення, а не навпаки[джерело?].

В 1985 р., повертаючись до Новочеркаська, в данному селі зупинявся Чикатило Андрій Романович[джерело?].

Освіта, культура, охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів,дитячий садочок, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Герб і прапор[ред. | ред. код]

На лазуровому щиті два срібних меча із золотими руків'ями в косий хрест, вістрям донизу, над срібною розкритою книгою. На червоній главі срібний уширений хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Автори - Ю.П.Терлецький, Л.О.Онищук.

Релігія[ред. | ред. код]

  • Свято-Яківлівська церква
  • Церква євангелістів християн-баптистів.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Спогади Миколи КУРЧИКА
  2. Нескорений з хутора Надія
  3. Дмитро Вирський. Виправа князя С. К. Корецького у степове Побужжя (серпень-жовтень 1644 р.) / Український історичний журнал.— К., № 1 за січень-лютий 2015.— С. 32; прим.

Посилання[ред. | ред. код]