Поліщук Костянтин Володимирович
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Костянтин Володимирович Поліщук | |
| Народження | 13 травня 1970 (53 роки) | |
| Миколаїв, УРСР, СРСР | ||
| Зріст | 184 см | |
| Вага | 74 кг | |
| Громадянство |  СРСР,  Україна
| |
| Позиція | захисник | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | Миколаїв, Спортивний директор | |
| Юнацькі клуби | ||
| ДЮСШ Суднобудівник (Миколаїв) | ||
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1987—1988 1989—1990 1991 1992—1995 1995 1996 1996—2000 2000—2001 2001 2002 2002 2004—2005 |
Суднобудівник (Миколаїв) Маяк (Очаков) Маяк (Очаков) Артанія Кремінь  Фомальгаут (Борисів) Миколаїв → Олімпія ФК АЕС Портовик (Іллічівськ) Кристал (Херсон) Водник (Миколаїв) Кристал (Херсон) |
12 (0) КФК 36 (1) 108 (5) 10 (0) ? (?) 74 (3) 27 (5) 7 (0) 14 (0) АЛФУ 18 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2004—2005 2005—2008 2008—2010 2011—2012 2013 2013 2014—до тепер |
Кристал (Херсон) Севастополь Таврія Севастополь Славутич (Черкаси) Металург (Запоріжжя) Миколаїв |
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Костянти́н Володи́мирович Поліщу́к (13 травня 1970, Миколаїв, УРСР, СРСР) — український футболіст, захисник та тренер.
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Футболом почав займатися в миколаївській ДЮСШ «Суднобудівник». Перші тренери — Анатолій Норов та Євген Дерев'яга. Дебютував у дорослій команді «корабелів» 1987 року.
1989 року тренер Валерій Журавко запросив Костянтина до очаківського «Маяка». Разом з командою Поліщук пройшов шлях від чемпіонату області до першої ліги України. 1990 року в складі «Маяка» завоював кубок СРСР серед виробничих колективів. На турнірі Костянтин був основним гравцем, зіграв в фінальному матчі проти «Металургом» (Алдан). В очаківській команді грав до самого її розформування в липні 1995 року. Загалом за «Маяк» («Артанію») в чемпіонатах СРСР та України провів 144 матчі, забив 6 голів. Сезон завершив у «Кремені».
Кар'єру продовжив у Білорусі. Разом з екс-партнерами з «Артанії» Романом Андрійко, Аркадієм Чуніхіним та Сергієм Баркаловим виступав за команду першої ліги «Фомальгаут» (Борисів), але того ж року білоруський клуб знявся зі змагань.
Повернувся до України в Миколаїв. З командою рідного міста став переможцем чемпіонату України серед команд першої ліги сезону 1997/98 років.
7 липня 1998 року в матчі «Миколаїв» — «Нива» (Тернопіль) дебютував у Вищій лизи чемпіонату України. Усього в складі «корабелів» провів п'ять сезонів.
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
2004 перейшов на тренерську роботу. В херсонському «Кристалі» допомагав Сергієві Пучкову як граючий тренер. Після того, як Сергій Пучков очолив ФК «Севастополь», керівництво херсонського клубу вирішило довірити команду Поліщукові[1]. Після шести поразок в семи матчах Поліщука в херсонській команді змінив її колишній форвард Юрій Мартинов[2]. Поліщук же пішов до Пучкова в «Севастополь», «Таврію»[3] та «Славутич» (Черкаси). З «Таврією» — володар Кубка України 2009/10. 2013 року — асистент головного тренера (Сергія Пучкова) в запорізькому «Металургові».
В березні 2014 року був призначений спортивним директором МФК «Миколаїв»[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Николаевский тренер Константин Полищук возглавил «Кристалл». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ МФК «Николаев»: страстная суббота. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ «Таврия» назвала преемника Фоменко. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 13 січня 2015.
- ↑ Игорь Дятлов — президент МФК «Николаев», Вячеслав Мазарати — главный тренер. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 13 січня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||