Євтушенко Вадим Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Євтушенко
Вадим Євтушенко
Особові дані
Повне ім'я Вадим Анатолійович Євтушенко
Народження 1 січня 1958(1958-01-01) (60 років)
  П'ятихатки, УРСР
Зріст 177 см
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979
1980—1988
1988
1989—1993
1994—1995
СРСР «Зірка»
СРСР «Динамо» (Київ)
СРСР «Дніпро»
Швеція АІК
Швеція «Сіріус»
35 (11)
245 (59)
20 (0)
122 (30)
39 (9)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1980—1987 СРСР СРСР 11 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1996
1997—1999
2000
2001
2011—2012
2012
2014—2016
2016—
Швеція «Реймерсгольм»
Швеція «Гаммарбю»
Швеція «Ярфалла»
Швеція «Валста Сіріанска»
Україна «Зірка»
Україна «Ворскла»
Україна «Динамо-2»
Україна «Черкаський Дніпро»
помічник
помічник

Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вади́м Анато́лійович Євтуше́нко (нар. 1 січня 1958, П'ятихатки Дніпропетровської області) — український футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Вихованець кіровоградського футболу. Перший тренер — О. О. Нужний.

Працював асистентом головного тренера національної футбольної збірної України. Наразі очолює «Черкаський Дніпро»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Відзначившись у сезоні 1979 року, в команді другої ліги «Зірці» (Кіровоград), де він став одним із найкращих бомбардирів (забив 11 голів), він попав в поле зору селекціонерів гранда чемпіонату СРСР «Динамо» (Київ). Перейшовши до киян, Євтушенко став одним з головних акторів знаменитого ансамблю Валерія Лобановського початку та середини 80-х минулого сторіччя. Невеликий спад був у кінці його кар'єри в СРСР, коли він захищав кольори «Дніпра».

В кінці 80-х Вадим Євтушенко переїхав до Швеції, у славнозвісний стокгольмський АІК. У цьому клубі він став справжньою зіркою й пережив другу молодість. Він єдиний з футболістів колишнього СРСР, що підняв планку до небес в цій скандинавській країні. Його персоною зацікавився навіть шведський Король, який надав (видав відповідний Указ) Вадимові пільгу щодо можливості грати без квоти легіонера, тобто на рівні місцевих гравців. Цей випадок багатобічно ілюструє кар'єру видатного футболіста у Швеції загалом.

Єврокубки[ред. | ред. код]

Статистика виступів у єврокубках по сезонах[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Турнір Досягнення Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
1980-81 Динамо (Київ) «Динамо» (Київ) Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 0 2 0 0
1981-82 Кубок чемпіонів 1/4 фіналу 6 2 3 1 0
1982-83 Кубок чемпіонів 1/4 фіналу 3 2 0 1 1
1983-84 Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 0 1 1 0
1985-86 Кубок кубків Simple gold cup.svg 9 6 2 1 3
  1986 Суперкубок УЄФА фіналіст 1 0 0 1 0
1986-87 Кубок чемпіонів Півфінал 7 4 2 1 4
1987-88 Кубок чемпіонів 1/16 фіналу 2 1 0 1 0
1988-89 Дніпро (Дніпропетровськ) «Дніпро» Кубок УЄФА 1/32 фіналу 1 0 1 0 0
1992-93 «АІК» Кубок кубків 1/16 фіналу 2 0 2 0 1
1993-94 Ліга чемпіонів 1/16 фіналу 1 0 0 1 0
ВСЬОГО Динамо (Київ) «Динамо» (Київ) 8 євросезонів   32
 15
  10 7 8
Дніпро (футбольний клуб, Дніпро) «Дніпро»
    1 євросезон
1 0 1 0 0
«АІК» 2 євросезони 3 0 2 1 1
ВСЬОГО за кар'єру
  11 євросезонів
  36       15   13 8 9

Статистика по турнірах[ред. | ред. код]

Турнір Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
Кубок чемпіонів 5    19 9 5 5 5
Кубок кубків 2 11 6 4 1 4
Кубок УЄФА 3  5 0 4 1 0
Суперкубок УЄФА 1  1 0 0 1 0

Єврокубкова статистика: сезони, турніри, матчі, голи[ред. | ред. код]

 (1) — перший матч;
 (2) — матч-відповідь;
  3 — У 1/8 фіналу жереб звів «Динамо» з командою «17 Ненторі». Через відмову албанської сторони у чвертьфінал вийшов київський клуб.

Досягнення[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]