Ніченко Ігор Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Ігор Ніченко
Ниченко.jpeg
Особові дані
Повне ім'я Ніченко Ігор Григорович
Народження 18 квітня 1971(1971-04-18) (46 років)
  Херсон, СРСР СРСР
Зріст 177 см
Вага 68 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989
1990—1991
1992
1992
1992—1995
1995—1996
1996—1998
1998—2001
2001—2005
2005
2005—2006
СРСР «Поділля»
СРСР «Металіст» (Харків)
Україна «Металіст» (Харків)
Україна «Кристал» (Херсон)
Україна «Кривбас»
Угорщина «Штадлер» (Акасто)
Угорщина «Ференцварош»
Угорщина «Дунаферр»
Угорщина «Раба ЕТО» (Дьйор)
Україна «Закарпаття»
Україна «Кристал» (Херсон)
35 (11)
19 (0)
8 (0)
15 (9)
79 (24)
22 (16)
66 (32)
84 (25)
83 (24)
0 (0)
0 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2006–2007
2008—
Україна «Кристал» (Херсон)
Україна «Сігма» (Херсон)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 29 березня 2011.

Ніченко І́гор Григорович (* 18 квітня 1971, м. Херсон) — український футболіст і тренер. Майстер спорту України — з 1992 року.

Кар'єра футболіста[ред.ред. код]

Народився 18 квітня 1971 року. Вчився в Херсонській ДЮСШ № 1 під керівництвом тренера Василя Кравченка. У великому футболі дебютував в 90-ті рр ХХ ст. у складі хмельницького «Поділля». Після вдалого сезону запрошений у київське «Динамо». Там зіграв один матч у кубку Федерації, вийшовши на заміну замість Павла Яковенка[1]. Потім грав в харківському «Металісті», херсонському «Кристалі». За херсонців в сезоні 1992 року (І ліга) провів 15 ігор, забив 9 м'ячів. З 1993 року виступав за криворізький «Кривбас». Є рекордсменом клубу за кількістю забитих м'ячів в чемпіонатах України (24 м'ячі) та за кількістю забитих м'ячів в одному чемпіонаті України (12 м'ячів, 19921993). У вищій лізі українського футболу провів 87 матчів і забив 24 м'ячі (всі голи — за «Кривбас»).

З 1995 року виступав у Угорщині, де грав за «Ференцварош», «Дунаферр», «Штадлер», ФТЦ і «ЛТО»-Д'єр. Двічі ставав чемпіоном Угорщини (у складі «Ференцвароша» у сезоні 19961997 та «Дунаферра» у сезоні 20002001), ще двічі завойовував срібні і один раз — бронзові нагороди. Був найкращим бомбардиром першості Угорщини (сезон 19961997), забивши 18 м'ячів. Всього ж провів в Угорщині понад 250 ігор, в яких забив 98 м'ячів. На початку 2005 року повернувся в Україну.

Статистика у вищій лізі[ред.ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
Металіст (Харків) 1992 8 0 1 0
Загалом 8 0 1 0
Кривбас (Кривий Ріг) 1992/93 29 12 0 0
1993/94 30 6 0 0
1994/95 20 6 4 3
Загалом 79 24 4 3
Загалом за кар'єру 87 24 5 3

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

У 2006 півроку працював разом із Юрієм Мартиновим тренером херсонського «Кристалу», що виступав у другій лізі чемпіонату України. Із 2007 року — тренер херсонської «Сігми», з 2008 — головний тренер команди, що стала чемпіоном Херсонської області. В 2011 році поїхав працювати в академію свого колишнього клубу «Дьйор ЕТО». Потім працював у дублі, а в останньому сезоні був тренером основної команди[1].

Досягнення[ред.ред. код]

  • Чемпіон Угорщини — 1995/1996, 1999/2000
  • Срібний призер чемпіонатів Угорщини (2): 1997/1998, 2000/2001
  • Бронзовий призер чемпіонату Угорщини — 1996/1997
  • Найкращий футболіст чемпіонатів Угорщини (2): 1996, 1997
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини 1995/1996г. — 18 голів
  • Найкращий бомбардир «Кривбаса» в чемпіонатах України — 24 голи
  • Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 140 голів

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]