Пол Рейтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пол Юліус барон фон Рейтер
Paul Julius Reuter 1869.jpg
Рудольф Леман. Портрет Пола Рейтера у віці 53 років (1869)
Ім'я при народженні Ізраель Беер Йозафат
Народився 21 липня 1816(1816-07-21)
Кассель, Німеччина
Помер 25 лютого 1899(1899-02-25) (82 роки)
Вілла Рейтера, Ніцца, Франція
Поховання
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність євреї
Діяльність Журналіст і власник ЗМІ
Відомий завдяки Могул
Володіє мовами німецька
Титул Барон
Конфесія Християнин
У шлюбі з Іда Марія Єлизавета Клементина Магнус
Діти Herbert de Reuter[d]
Нагороди

Пол Юліус барон фон Ро́йтер (англ. Paul Julius Reuter; справжнє ім'я Ізраїль Беєр Йосафат — Israel Beer Josaphat; (21 липня 1816(1816-07-21)[1][2], Кассель, Гессен, Німеччина[3] — 25 лютого 1899[1][2], Ніцца)) британець німецького походження, журналіст і власник ЗМІ, засновник агентства новин Рейтер.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Касселі, Німеччина, в юдейській сім'ї[5]. Батько був рабином. При народженні отримав ім'я Ізраель Беєр Йозафат. У Геттінгені Ройтер зустрів Карла Гаусса, котрий експериментував із передачею електричних сигналів дротом.

29 жовтня 1845 року Рейтер переїхав до Лондона, назвавши себе Джозеф Джозефат. 16 листопада він навернувся до християнства і змінив ім'я на Пол Юліус Рейтер. Тиждень потому, 23 листопада, одружився з Ідою Марією Єлизаветою Клементиною Магнус у Берліні. Після провалу Революції 1848 року втік з Німеччини та виїхав до Парижу, де працював перекладачем в агентстві новин Шарль-Луї Авас, майбутньому агентстві «Франс Прес».

З розвитком телеграфу, Ройтер уперше заснував Агентство новин Ройтера в Аахені, яке передавало повідомлення між Брюсселем і Аахеном, використовуючи поштових голубів. Це була ланка, якої не вистачало, щоб з'єднати Берлін і Париж. Поштові голуби були швидшими від поштових потягів, даючи Ройтеру швидший доступ до біржових новин з Паризької фондової біржі. В 1851 році поштових голубів витіснило пряме телеграфне сполучення.[6]

Бюст Полу Рейтеру в лондонському Сіті

У 1851 Ройтер переїхав назад до Лондона й облаштував офіс на Лондонській фондовій біржі. Рейтер заснував агентство «Рейтер», одне з найбільших у світі міжнародних агентств фінансових новин.

17 березня 1857 року Рейтера натуралізовано як британського підданого.

Телеграфне сполучення закладено між Великою Британією та європейським континентом через Ла-Манш. Це сполучення подовжено до пд.-зх. берега Ірландії міста Корк у 1863 році. У 1870 році його агентство стало одним з першихо всесвітніх служб новин.

7 вересня 1871 року Граф Заксе-Кобург-Ґота надав Рейтеру титул барона.


Пішовши у відставку в 1878 році і передавши кермо влади синові, Ройтер продовжував залишатися фактичним керівником агентства до своєї смерті. Помер на віллі Рейтера, Ніцца, Франція, після чого його тіло відвезли до Лондона, щоб поховати в сімейному склепі на цвинтарі «West Norwood».

Едвард Г. Робінсон зіграв Рейтера в біографічному фільмі «Повідомлення від Рейтера» виробництва Warner Bros (1940).

Цікаво[ред. | ред. код]

Пол фон Ройтера першим отримав від перського шаха дві концесії на розвідку та експлуатацію корисних копалин. На початку 1890-х років він організував буріння трьох свердловин, але нафти не знайшов. Наприкінці ХІХ ст. концесії були скасовані, а ім'я Ройтера серед нафтовиків стало символом втрачених можливостей.

Посилання[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]