Пономаренко Євген Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пономаренко Євген Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Пономаренко Євген Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 31 грудня 1986(1986-12-31)
Юр'ївка
Смерть 8 лютого 2015(2015-02-08) (28 років)
Сватове, Луганська область
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
39 OMPB ZSU.png
 «Дніпро-2»
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Володи́мирович Пономаре́нко (01986-12-3131 грудня 1986-02015-02-088 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Мати сама виховувала Євгена та його старшого брата — батько покинув. 5 років відпрацював у міліції. З травня 2014-го — доброволець, не послухав матір та дружину. Солдат, 39-й окремий мотопіхотний батальйон. 4 липня мати померла.

21 липня поранений та контужений на блокпосту біля Кам'янки, юр'ївці збирали кошти на лікування. 24 серпня — знову в лавах ЗСУ. 26 вересня знову поранений, лікувався.

8 лютого 2015-го загинув при виконанні бойового завдання на території Луганської області.

Похований у селі Юр'ївка.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом За мужність III ступеня.

Джерела[ред. | ред. код]