Попенченко Валерій Володимирович
Валерій Попенченко | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Попенченко Валерій Володимирович рос. Попенченко Валерий Владимирович |
Громадянство | СРСР |
Народження | 26 серпня 1937 Москва |
Смерть | 15 лютого 1975 (37 років) Москва |
Поховання | Введенське кладовище |
Проживання | Москва |
Alma mater | Tashkent Suvorov Military Schoold (1955), Golitsyn Frontier Instituted і Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського (1960) |
Вагова категорія | Друга середня |
Зріст | 176 |
Спортивний клуб | «Динамо», Ленінград |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 213 |
Перемог | 200 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Представник СРСР | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | Токіо 1964 | Друга середня вага | |
Чемпіонат Європи з боксу | |||
Золото | 1963 Москва | Друга середня вага | |
Золото | 1965 Берлін | Друга середня вага |
Вале́рій Володи́мирович Попе́нченко (рос. Попенченко Валерий Владимирович; нар. 26 серпня 1937, Москва — пом. 15 лютого 1975, Москва) — радянський боксер, олімпійський чемпіон, Заслужений майстер спорту СРСР (1964), кандидат технічних наук.
Народився в Москві. У 1955 із золотою медаллю закінчив Ташкентське суворовське училище. Боксом почав займатися у 1948 р. Перший тренер — Юрій Матулевіч-Ільїчов. Вчився в Ленінградському військово-морському прикордонному училищі (1955). Під час навчання тренувався в спортклубі «Динамо» у Григорія Кусік'янца.
На любительському ринзі провів 213 боїв, здобув 200 перемог. Валерію Попенченко був притаманний атакуючий стиль, багатоударні серії, що завершуються довгим правим боковим ударом. Володів дуже своєрідною манерою боксування, яка була далекою від класичних канонів і розуміння багатьох фахівців. Але завдяки їй більше половини своїх перемог завершував нокаутом.
З 1970 очолював кафедру фізичного виховання в МВТУ імені Баумана. Кандидат технічних наук. У 1975 році (у рік своєї смерті) планував захищати в цьому виші докторську дисертацію. Автор книги «… І вічно бій!», багатьох статей з методики навчання боксу і фізичному вихованню студентів.
Загинув в результаті нещасного випадку при нез'ясованих досі обставинах. Його тіло виявили на кам'яній підлозі центрального сходового прольоту МВТУ імені Баумана. Офіційна версія: «Впав з третього поверху в результаті нещасного випадку». Похований на кладовищі «Введенські гори» в Москві.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1965).
- Шестиразовий чемпіон СРСР — 1959, 1961—1965.
- Дворазовий чемпіон Європи.
- Чемпіон Олімпійських ігор 1964 р. в Токіо, лауреат Кубка Вела Баркера — єдиний з радянських боксерів, що отримав цю нагороду.
2008 р. в Росії вийшов документальний фільм «Містер Нокаут. Загадка Валерія Попенченко» (рос. «Мистер Нокаут. Загадка Валерия Попенченко»).[1]
У Магадані вже понад 30 років проводяться міжнародні турніри з боксу імені Валерія Попенченко. З 2007 р. в спортивному клубі МВТУ імені Баумана Москви проходить міжнародний боксерський турнір з таким же ім'ям.
- ↑ Інформаційне агентство «Север ДВ», «Смотрите на канале „Россия“ документальный фильм „Мистер Нокаут. Загадка Валерия Попенченко“», 4.088.2008[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Енциклопедія бокса(рос.)
- «Четвертый раунд Валерия Попенченко», Газета «Советский спорт», 26 жовтня 2002, № 197(15889) (рос.)
- Народились 26 серпня
- Народились 1937
- Померли 15 лютого
- Померли 1975
- Поховані на Введенському кладовищі
- Випускники ВВМІУ імені Ф. Е. Дзержинського
- Олімпійські чемпіони з боксу
- Уродженці Москви
- Померли в Москві
- Радянські боксери
- Російські боксери
- Російські олімпійські чемпіони
- Радянські олімпійські чемпіони
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1964
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1964
- Володарі Кубка Вела Баркера
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Персоналії:Ташкент
- Спортсмени Санкт-Петербурга
- Кандидати технічних наук СРСР