Попенченко Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Попенченко
(зліва направо) Валерій Попенченко, Тадеуш Валасек, Франко Валле на п'єдесталі літніх Олімпійських ігор 1964 року в Токіо
(зліва направо) Валерій Попенченко, Тадеуш Валасек, Франко Валле на п'єдесталі літніх Олімпійських ігор 1964 року в Токіо
Загальна інформація
Повне ім'яПопенченко Валерій Володимирович
рос. Попенченко Валерий Владимирович
ГромадянствоСРСР СРСР
Народження26 серпня 1937(1937-08-26)
Москва
Смерть15 лютого 1975(1975-02-15) (37 років)
Москва
ПохованняВведенське кладовище
ПроживанняМосква
Alma materTashkent Suvorov Military Schoold (1955), Golitsyn Frontier Instituted і Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського (1960)
Вагова категоріяДруга середня
Зріст176
Спортивний клуб«Динамо», Ленінград
Аматорська кар'єра
Боїв213
Перемог200
Спортивні медалі
Бокс
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото Токіо 1964 Друга середня вага
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1963 Москва Друга середня вага
Золото 1965 Берлін Друга середня вага

Вале́рій Володи́мирович Попе́нченко (рос. Попенченко Валерий Владимирович; нар. 26 серпня 1937(19370826), Москва — пом. 15 лютого 1975, Москва) — радянський боксер, олімпійський чемпіон, Заслужений майстер спорту СРСР (1964), кандидат технічних наук.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Москві. У 1955 із золотою медаллю закінчив Ташкентське суворовське училище. Боксом почав займатися у 1948 р. Перший тренер — Юрій Матулевіч-Ільїчов. Вчився в Ленінградському військово-морському прикордонному училищі (1955). Під час навчання тренувався в спортклубі «Динамо» у Григорія Кусік'янца.

На любительському ринзі провів 213 боїв, здобув 200 перемог. Валерію Попенченко був притаманний атакуючий стиль, багатоударні серії, що завершуються довгим правим боковим ударом. Володів дуже своєрідною манерою боксування, яка була далекою від класичних канонів і розуміння багатьох фахівців. Але завдяки їй більше половини своїх перемог завершував нокаутом.

З 1970 очолював кафедру фізичного виховання в МВТУ імені Баумана. Кандидат технічних наук. У 1975 році (у рік своєї смерті) планував захищати в цьому виші докторську дисертацію. Автор книги «… І вічно бій!», багатьох статей з методики навчання боксу і фізичному вихованню студентів.

Загинув в результаті нещасного випадку при нез'ясованих досі обставинах. Його тіло виявили на кам'яній підлозі центрального сходового прольоту МВТУ імені Баумана. Офіційна версія: «Впав з третього поверху в результаті нещасного випадку». Похований на кладовищі «Введенські гори» в Москві.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1965).

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]

Визнання

[ред. | ред. код]

2008 р. в Росії вийшов документальний фільм «Містер Нокаут. Загадка Валерія Попенченко» (рос. «Мистер Нокаут. Загадка Валерия Попенченко»).[1]

У Магадані вже понад 30 років проводяться міжнародні турніри з боксу імені Валерія Попенченко. З 2007 р. в спортивному клубі МВТУ імені Баумана Москви проходить міжнародний боксерський турнір з таким же ім'ям.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інформаційне агентство «Север ДВ», «Смотрите на канале „Россия“ документальный фильм „Мистер Нокаут. Загадка Валерия Попенченко“», 4.088.2008[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з жовтня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]