Перейти до вмісту

Пороги (Могилів-Подільський район)

Координати: 48°14′27″ пн. ш. 28°19′22″ сх. д. / 48.24083° пн. ш. 28.32278° сх. д. / 48.24083; 28.32278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Пороги
Мапа
Мапа
Мапа
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Тер. громада Ямпільська міська громада
Код КАТОТТГ UA05080110250091766
Основні дані
Засноване 1900 (126 років)
Населення 820
Площа 2,22 км²
Густота населення 369,37 осіб/км²
Поштовий індекс 24512
Телефонний код +380 4336
Географічні дані
Географічні координати 48°14′27″ пн. ш. 28°19′22″ сх. д. / 48.24083° пн. ш. 28.32278° сх. д. / 48.24083; 28.32278
Середня висота
над рівнем моря
77 м
Водойми Дністер
Місцева влада
Адреса ради 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2
Карта
Пороги. Карта розташування: Україна
Пороги
Пороги
Пороги. Карта розташування: Вінницька область
Пороги
Пороги
Мапа
Мапа

CMNS: Пороги у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Поро́ги — село в Україні, у Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області, на березі Дністра.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка населеного пункту датована XV-XVI століттям.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].

Поховання сарматського царя

[ред. | ред. код]
Поховання сарматського царя

У кургані біля села Пороги 1984 року археологічна експедиція під керівництвом Б. І. Лобая дослідила багате поховання сарматського вождя І століття н. е. Поруч із черепом знайдено золоту гривну і срібний келих, на правиці — золотий браслет, на грудях — бронзову та срібну фібули. Каптан небіжчика підперезувався поясом із золотими застібками, а на стегнах було знайдено золоті прикраси портупейного поясу, до якого підвішували прикрашений золотом меч. У поховання поклали лук і стріли, залізний кинджал та амфори з вином. Завдяки знакам-тамгам на келиху, мечі, гривні та поясах поховання пов'язують із сарматським царем Інісмея (правив у 80-ті роки н. е.)[2][3].

Єврейське кладовище

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться старе єврейське кладовище — там поховано Борха Рабиновича, правнука засновника хасидизму Баала Шем Това. За розповсюдженою серед місцевих версією, кладовищу 300—400 років. Але у вінницькому обласному архіві стверджують, що воно з'явилося наприкінці XIX століття. Є документи, які підтверджують, що землі під нього виділили саме тоді[4].

Могилу Борха Рабиновича знайшли 2002 року. Тоді в село приїхали представники хасидів з США та Ізраїлю. Організували пошукові роботи, на які пішло близько восьми місяців[4].

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]
Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Село Пороги (Porohy) знаходиться праворуч від Кременчука (Jampol). Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Ямпільської міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 858 осіб, з яких 374 чоловіки та 484 жінки.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 816 осіб.[8]

Географія та природні особливості села Пороги кінця XIX — початку XX століття

[ред. | ред. код]

Село Пороги розташоване на березі річки Дністер у місцевості, яка здавна вирізнялася скелястими утвореннями в руслі річки. Саме поблизу села знаходилися так звані Ямпільські пороги — історично відоме природне утворення на Дністрі, що вплинуло на природний ландшафт і судноплавні умови цієї ділянки річки.

Пороги являли собою групу виходів гранітних і гнейсових скель, які виступали над водною поверхнею. У центральній частині між скелями зберігався вузький прохід для суден шириною до 4 сажнів, відомий під назвою «ворота». Нижче за течією розташовувалася ще одна група скель, яку називали «чередою», через зовнішню схожість із стадом тварин при спогляданні здалеку.

Приблизно за 2 версти нижче від порогів знаходився перекат — підводна гранітна гряда, яка в періоди мілководдя частково виходила на поверхню. Ця гряда мала назву «кладка», а її найбільший виступ — так званий «сторожовий камінь» — був підірваний у 1846 році з метою поліпшення судноплавства на Дністрі.

За геологічним походженням пороги поблизу села Пороги є залишком давнього гранітного кряжа, який у минулому був перекритий осадовими породами силурійського, крейдового та третинного періодів. Подальше розмивання цих порід водами Дністра призвело до формування характерного скелястого рельєфу цієї частини річкової долини.

Згадка села Пороги та опис Ямпільських порогів подано за матеріалами «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона»— універсальної багатотомної енциклопедії, виданої у Санкт-Петербурзі в 1890–1907 роках, яка є одним із найавторитетніших довідкових джерел кінця XIX — початку XX століття.[9]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 98,17 %
російська 1,46%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  2. Золото сарматів можуть побачити вінничани у Краєзнавчому музеї. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2014.
  3. У Вінниці з'явились коштовності сарматського царя [Архівовано 2016-11-06 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2010. — 25 травня.
  4. а б Що завадило перетворити Ямпіль на мекку для хасидів. 16.05.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  9. Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Поро́ги // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.737

Посилання

[ред. | ред. код]