Баал Шем Тов
| Баал Шем Тов | |
|---|---|
 портрет XVIII ст. |
|
| Основні відомості | |
| Ім'я при народженні: | Ізраель бен Еліезер |
| Дата народження: | 25 серпня 1698[1] |
| Місце народження: | Окопи |
| Громадянство: |  Річ Посполита |
| Конфесія: | юдаїзм |
| Дата смерті: | 22 травня 1760 (61 рік) |
| Місце смерті: | Меджибіж |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | лікар |
| Основні інтереси: | теологія |
| Традиція/школа: | хасидизм |
| Титул: | рабин |
| Послідовники: | Дов Бер, Менахем Нахум, Яків Йосеф, Зеєв Кіціс, Борух Меджибіж, Моше Ефраїм, Абрам Гершон, Ієхіель Міхл, Пінхас із Кореця |
| Автограф: |  |
 Медіафайли на Вікісховищі |
|
Баал Шем Тов (івр. בעל שם טוב, дослівно єврейською: Володар доброго імені, скорочено Бешт, справжнє ім'я Ізраель бен Еліезер; нар.25 серпня 1698, с. Окопи, зараз Борщівський район, Тернопільська область — пом.22 травня 1760, Меджибіж, зараз Летичівський район, Хмельницька область) — єврейський цадик (з івриту — праведник); засновник хасидського руху, однієї з найвпливовіших течій у сучасному юдаїзмі[2].
Зміст
Життєпис[ред. • ред. код]
Народився на Поділлі, в містечку Окопи Святої Трійці у 1698 (за одними джерелами, за іншими — у 1700), мабуть, у бідній сім'ї. У юності перепробував різні «чорні» роботи. У своєму колі став відомим як цілитель, що лікував хворих за допомогою магічних заклинань та амулетів (звідси його ім'я «володар доброго імені»). У кінці 1730-х років Баал Шем Тов перестав вести самітній спосіб життя і виступив у ролі духовного керівника, а у 1740-х навколо нього вже зібралася група учнів, відома під назвою «Свята громада», що сприйняла його шлях служіння Богу.
Баал Шем Тов не був на той час вченим у прямому розумінні слова. Він не залишив авторської літературної спадщини. Але, якщо вірити легендам, це була фігура значна та обдарована, а не бузувір, як вважали його опоненти. Що він був людиною непересічною, свідчить хоч би той факт, що відомі вчені — талмудисти приєднувались до нього чи повністю корились йому, за що їх жорстоко переслідували.
Помер у 1760 році в Меджибожі, проживши тут свої найплідніші 20 років.
Продовження його справи[ред. • ред. код]
| Основні книги | |
| Тора • Сефер Йєцира Сефер ха-зогар • Сефер ха-бахір Сефер ха-разім • Сефер Разіель ха-малах Книга Ец Хаім • Талмуд есер ха-сфірот Танія • Сефер ха-ілан ха-кадош |
|
| Святі місця | |
| Основи | |
|
Основи Кабали • Дерево Життя • Сфірот |
|
| Кабалісти | |
| Авраам • Мойсей • Рабі Аківа | |
|
РаШБІ • Арізаль • Хаім Віталь |
|
| Світи АБЕА | |
|
Адам Кадмон • Ацілут |
|
Залишив після себе рух, що уже склався, хоч розмах його на той час визначити нелегко. На чолі руху став не найближчий учень Бешта — раббі Яків Йосип Коген із Полонного, що тісно був із ним пов'язаний протягом багатьох літ і який зберіг висловлення Бешта та записав його вчення, а відносно нова людина — раббі Дов Бер із Межиріча — Великий Маггід хасидизму (маггід — проповідник, що виступає перед широкою аудиторією і займає постійне та почесне місце в общині; Маггід був частиною визнаної релігійної ієрархії). Під керівництвом великого Маггіда (1760—1772) хасидизм набрав широкого розмаху у Східній Європі, став реальною суспільною силою і витримав свою серйозну сутичку з главами єврейських общин Польщі та Литви.
Посмертне шанування[ред. • ред. код]
6 Сівана (десь наприкінці травня) хасиди зі всього світу з'їжджаються в Меджибіж, відзначити початок щорічного свята Шавуот — свята дарування Творцем Тори єврейському народу на горі Синай і помолитися на місці поховання Баал Шем Това. До місця його поховання щорічно з'їжджаються хасиди зі всього світу.
Нащадки[ред. • ред. код]
Серед нащадків Баал Шем Това поширене прізвище Башмет, скорочення від Баал Шем Тов.
Його правнук — головний київський рабин Нухим Вайсблат.
Вислови[ред. • ред. код]
- Мир — від Бога і в Бозі.
- Людина — ніби сходи, які вершиною упираються в небо; всі її діяння і слова впливають на небесні сфери
- Жодна людина не падає так низько, щоб не мати змоги піднятися до свого Творця
- Щоб витягнути з бруду собі подібного, треба самому вступити в бруд
- Маленькі праведники люблять маленьких грішників, великий праведник любить великого грішника
- Інколи святість — всього-на-всього нечиста спокуса
- Не відкидай краси дівчини, але прагни, щоб визнання краси повертало тебе до її джерела — Бога. Якщо людина оволодіє цією мудрістю, то її фізична насолода сприятиме духовному розвитку.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Шнеерсон, Йосеф Ицхок
- ↑ Бешт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIIa. — С. 656. (рос.)
Джерела[ред. • ред. код]
- Essential papers on hasidism: origins to present. — New York : 1991. — 11, 546 p. (англ.) («Все істотне про хасидизм від винникнення до сучасності»)
- Дубнов С. Початки: Баал Шем Тов (Бешт) і центр у Поділлі.
- Дубнов С. Маггід з Межиреча, його товариші і центр на Волині.
- Дінур Б. Походження хасидизму та його соціальні та месіаністичні принципи.
- Росман М. Меджибіж і ребі Баал Шем Тов.
- Етінгер Ш. Рух хасидів — дійсність та ідеал.
- Воленський М. Полеміка між хасидами та мітнагедами у єврейських громадах Східної Європи: фаза ворогування.
- Вертхейм А. Традиції та звичаї у хасидизмі.
- Малер Р. Хасидизм і єврейське Просвітництво.
Посилання[ред. • ред. код]
- Дмитро Полюхович. Меджибіж: праведний Бешт і анекдоти // Zbruch, 11.12.2015
- Історія єврейської громади Меджибіжа (англ.)
- Баал Шем Тов // Історія хасидизму. Спогади Любавичер Ребе І.-І.Шнеерсона. Переклад на рос. М. Н. Горалі (рос.)
- Хасидские притчи (рос.)
 |
Це незавершена стаття про теолога. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
