Баал Шем Тов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баал Шем Тов
Baal Shem Tov.PNG
портрет XVIII ст.
Основні відомості
Ім'я при народженні: Ізраель бен Еліезер
Дата народження: 25 серпня 1698(1698-08-25)
Місце народження: Окопи
Громадянство: Coat of Arms of the Polish-Lithuanian Commonwealth.svg Річ Посполита
Конфесія: юдаїзм
Дата смерті: 22 травня 1760 (61 рік)
Місце смерті: Меджибіж
Праці й досягнення
Рід діяльності: лікар
Основні інтереси: теологія
Традиція/школа: хасидизм
Титул: рабин
Послідовники: Дов Бер, Менахем Нахум, Яків Йосеф, Зеєв Кіціс, Борух Меджибіж, Моше Ефраїм, Абрам Гершон, Ієхіель Міхл, Пінхас із Кореця
Автограф: Besht Signature.svg
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі


Баал Шем Тов (івр. בעל שם טוב‎, дослівно єврейською: Володар доброго імені, скорочено Бешт, справжнє ім'я Ізраель бен Еліезер; нар.25 серпня 1698, с. Окопи, зараз Борщівський район, Тернопільська область — пом.22 травня 1760, Меджибіж, зараз Летичівський район, Хмельницька область) — єврейський цадиківриту — праведник); засновник хасидського руху, однієї з найвпливовіших течій у сучасному юдаїзмі[1].

Життєпис[ред.ред. код]

Молитовник (євр. сіддур), що належав Баал Шем Тову

Народився на Поділлі, в містечку Окопи Святої Трійці у 1698 (за одними джерелами, за іншими — у 1700), мабуть, у бідній сім'ї. У юності перепробував різні «чорні» роботи. У своєму колі став відомим як цілитель, що лікував хворих за допомогою магічних заклинань та амулетів (звідси його ім'я «володар доброго імені»). У кінці 1730-х років Баал Шем Тов перестав вести самітній спосіб життя і виступив у ролі духовного керівника, а у 1740-х навколо нього вже зібралася група учнів, відома під назвою «Свята громада», що сприйняла його шлях служіння Богу.

Баал Шем Тов не був на той час вченим у прямому розумінні слова. Він не залишив авторської літературної спадщини. Але, якщо вірити легендам, це була фігура значна та обдарована, а не бузувір, як вважали його опоненти. Що він був людиною непересічною, свідчить хоч би той факт, що відомі вчені — талмудисти приєднувались до нього чи повністю корились йому, за що їх жорстоко переслідували.

Помер у 1760 році в Меджибожі, проживши тут свої найплідніші 20 років.

Продовження його справи[ред.ред. код]

Залишив після себе рух, що уже склався, хоч розмах його на той час визначити нелегко. На чолі руху став не найближчий учень Бешта — раббі Яків Йосип Коген із Полонного, що тісно був із ним пов'язаний протягом багатьох літ і який зберіг висловлення Бешта та записав його вчення, а відносно нова людина — раббі Дов Бер із Межиріча — Великий Маггід хасидизму (маггід — проповідник, що виступає перед широкою аудиторією і займає постійне та почесне місце в общині; Маггід був частиною визнаної релігійної ієрархії). Під керівництвом великого Маггіда (1760—1772) хасидизм набрав широкого розмаху у Східній Європі, став реальною суспільною силою і витримав свою серйозну сутичку з главами єврейських общин Польщі та Литви.

Посмертне шанування[ред.ред. код]

6 Сівана (десь наприкінці травня) хасиди зі всього світу з'їжджаються в Меджибіж, відзначити початок щорічного свята Шавуот — свята дарування Творцем Тори єврейському народу на горі Синай і помолитися на місці поховання Баал Шем Това. До місця його поховання щорічно з'їжджаються хасиди зі всього світу.

Нащадки[ред.ред. код]

Серед нащадків Баал Шем Това поширене прізвище Башмет, скорочення від Баал Шем Тов.

Його правнук — головний київський рабин Нухим Вайсблат.

Вислови[ред.ред. код]

  • Мир — від Бога і в Бозі.
  • Людина — ніби сходи, які вершиною упираються в небо; всі її діяння і слова впливають на небесні сфери
  • Жодна людина не падає так низько, щоб не мати змоги піднятися до свого Творця
  • Щоб витягнути з бруду собі подібного, треба самому вступити в бруд
  • Маленькі праведники люблять маленьких грішників, великий праведник любить великого грішника
  • Інколи святість — всього-на-всього нечиста спокуса
  • Не відкидай краси дівчини, але прагни, щоб визнання краси повертало тебе до її джерела — Бога. Якщо людина оволодіє цією мудрістю, то її фізична насолода сприятиме духовному розвитку.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бешт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIIa. — С. 656. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Essential papers on hasidism: origins to present. — New York : 1991. — 11, 546 p. (англ.) («Все істотне про хасидизм від винникнення до сучасності»)
  • Дубнов С. Початки: Баал Шем Тов (Бешт) і центр у Поділлі.
  • Дубнов С. Маггід з Межиреча, його товариші і центр на Волині.
  • Дінур Б. Походження хасидизму та його соціальні та месіаністичні принципи.
  • Росман М. Меджибіж і ребі Баал Шем Тов.
  • Етінгер Ш. Рух хасидів — дійсність та ідеал.
  • Воленський М. Полеміка між хасидами та мітнагедами у єврейських громадах Східної Європи: фаза ворогування.
  • Вертхейм А. Традиції та звичаї у хасидизмі.
  • Малер Р. Хасидизм і єврейське Просвітництво.

Посилання[ред.ред. код]