Баал Шем Тов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баал Шем Тов
Baal Shem Tov.PNG
портрет XVIII ст.
Основні відомості
Ім'я при народженні: Ізраель бен Еліезер
Дата народження: 25 серпня 1698(1698-08-25)[1]
Місце народження: Окопи
Громадянство: Coat of Arms of the Polish-Lithuanian Commonwealth.svg Річ Посполита
Конфесія: юдаїзм
Дата смерті: 22 травня 1760 (61 рік)
Місце смерті: Меджибіж
Праці й досягнення
Рід діяльності: лікар
Основні інтереси: теологія
Традиція/школа: хасидизм
Титул: рабин
Послідовники: Дов Бер, Менахем Нахум, Яків Йосеф, Зеєв Кіціс, Борух Меджибіж, Моше Ефраїм, Абрам Гершон, Ієхіель Міхл, Пінхас із Кореця
Автограф: Besht Signature.svg
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі


Баал Шем Тов (івр. בעל שם טוב‎, дослівно єврейською: Володар доброго імені, скорочено Бешт, справжнє ім'я Ізраель бен Еліезер; нар.25 серпня 1698, с. Окопи, зараз Борщівський район, Тернопільська область — пом.22 травня 1760, Меджибіж, зараз Летичівський район, Хмельницька область) — єврейський цадиківриту — праведник); засновник хасидського руху, однієї з найвпливовіших течій у сучасному юдаїзмі[2].

Життєпис[ред.ред. код]

Молитовник (євр. сіддур), що належав Баал Шем Тову

Народився на Поділлі, в містечку Окопи Святої Трійці у 1698 (за одними джерелами, за іншими — у 1700), мабуть, у бідній сім'ї. У юності перепробував різні «чорні» роботи. У своєму колі став відомим як цілитель, що лікував хворих за допомогою магічних заклинань та амулетів (звідси його ім'я «володар доброго імені»). У кінці 1730-х років Баал Шем Тов перестав вести самітній спосіб життя і виступив у ролі духовного керівника, а у 1740-х навколо нього вже зібралася група учнів, відома під назвою «Свята громада», що сприйняла його шлях служіння Богу.

Баал Шем Тов не був на той час вченим у прямому розумінні слова. Він не залишив авторської літературної спадщини. Але, якщо вірити легендам, це була фігура значна та обдарована, а не бузувір, як вважали його опоненти. Що він був людиною непересічною, свідчить хоч би той факт, що відомі вчені — талмудисти приєднувались до нього чи повністю корились йому, за що їх жорстоко переслідували.

Помер у 1760 році в Меджибожі, проживши тут свої найплідніші 20 років.

Продовження його справи[ред.ред. код]

Кабала
Кабала

Основні книги
ТораСефер Йєцира
Сефер ха-зогарСефер ха-бахір
Сефер ха-разімСефер Разіель ха-малах
Книга Ец ХаімТалмуд есер ха-сфірот
ТаніяСефер ха-ілан ха-кадош
Святі місця

ЄрусалимЦфатХевронТверія

Основи

Основи КабалиДерево ЖиттяСфірот
КетерХохмаБінаДаат
ХеседГвураТіферетНецах
ХодЄсодМалхут

Кабалісти
АвраамМойсейРабі Аківа

РаШБІАрізальХаім Віталь
РамбанБааль Сулам
Баал Шем ТовБарух Ашлаг
Рав Іцхак Гінзбург
Йєгуда БрандвайнІцхак Кадурі
Філіп БергМихаэль Лайтман

Світи АБЕА

Адам КадмонАцілут
БріяЄцираАсія

Залишив після себе рух, що уже склався, хоч розмах його на той час визначити нелегко. На чолі руху став не найближчий учень Бешта — раббі Яків Йосип Коген із Полонного, що тісно був із ним пов'язаний протягом багатьох літ і який зберіг висловлення Бешта та записав його вчення, а відносно нова людина — раббі Дов Бер із Межиріча — Великий Маггід хасидизму (маггід — проповідник, що виступає перед широкою аудиторією і займає постійне та почесне місце в общині; Маггід був частиною визнаної релігійної ієрархії). Під керівництвом великого Маггіда (1760—1772) хасидизм набрав широкого розмаху у Східній Європі, став реальною суспільною силою і витримав свою серйозну сутичку з главами єврейських общин Польщі та Литви.

Посмертне шанування[ред.ред. код]

6 Сівана (десь наприкінці травня) хасиди зі всього світу з'їжджаються в Меджибіж, відзначити початок щорічного свята Шавуот — свята дарування Творцем Тори єврейському народу на горі Синай і помолитися на місці поховання Баал Шем Това. До місця його поховання щорічно з'їжджаються хасиди зі всього світу.

Нащадки[ред.ред. код]

Серед нащадків Баал Шем Това поширене прізвище Башмет, скорочення від Баал Шем Тов.

Його правнук — головний київський рабин Нухим Вайсблат.

Вислови[ред.ред. код]

  • Мир — від Бога і в Бозі.
  • Людина — ніби сходи, які вершиною упираються в небо; всі її діяння і слова впливають на небесні сфери
  • Жодна людина не падає так низько, щоб не мати змоги піднятися до свого Творця
  • Щоб витягнути з бруду собі подібного, треба самому вступити в бруд
  • Маленькі праведники люблять маленьких грішників, великий праведник любить великого грішника
  • Інколи святість — всього-на-всього нечиста спокуса
  • Не відкидай краси дівчини, але прагни, щоб визнання краси повертало тебе до її джерела — Бога. Якщо людина оволодіє цією мудрістю, то її фізична насолода сприятиме духовному розвитку.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шнеерсон, Йосеф Ицхок
  2. Бешт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIIa. — С. 656. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Essential papers on hasidism: origins to present. — New York : 1991. — 11, 546 p. (англ.) («Все істотне про хасидизм від винникнення до сучасності»)
  • Дубнов С. Початки: Баал Шем Тов (Бешт) і центр у Поділлі.
  • Дубнов С. Маггід з Межиреча, його товариші і центр на Волині.
  • Дінур Б. Походження хасидизму та його соціальні та месіаністичні принципи.
  • Росман М. Меджибіж і ребі Баал Шем Тов.
  • Етінгер Ш. Рух хасидів — дійсність та ідеал.
  • Воленський М. Полеміка між хасидами та мітнагедами у єврейських громадах Східної Європи: фаза ворогування.
  • Вертхейм А. Традиції та звичаї у хасидизмі.
  • Малер Р. Хасидизм і єврейське Просвітництво.

Посилання[ред.ред. код]


П'єр Абеляр Це незавершена стаття про теолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.