Посівнич Микола Романович
| Микола Посівнич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 грудня 1980 (43 роки) с. Вощанці Самбірський район, Львівська область |
| Країна |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Галузь | історія[2] і соціальна активність[d][2] |
| Заклад | Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Нагороди |
 |
 Посівнич Микола Романович у Вікісховищі | |
Микола Романович Посівнич (нар. 2 грудня 1980, с. Вощанці Самбірський район, Львівська область) — український історик і громадський діяч, кандидат історичних наук[3].Член редколегії наукового збірника «Український визвольний рух» (№ 1–3, Центр досліджень визвольного руху), редакційної ради «Літопис УПА. Нова серія» (2010), редколегії наукового видання «Дмитро Донцов». Автор понад 130 наукових публікацій, 5 монографій, 6 брошур, упорядник та редактор 16 книг, календарів Літопису УПА на 2004—2014 роки та про Степана Бандеру на 2009 рік.
Життєпис[ред. | ред. код]
Микола Посівнич народився 2 грудня 1980 року в с. Вощанці на Самбірщині.
З відзнакою закінчив у 2003 році магістратуру історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.
У 2002 році, ще будучи студентом, Микола Посівнич став одним із засновників Центру досліджень визвольного руху (Львів), разом зі ще одним колегою по навчанню, та по діяльності у Львівській обласній організації партії Конгрес українських націоналістів - Володимиром Морозом, разом з яким у 1998 році заснували Молодіжний КУН.
З 2001 співпрацює з “Літописом УПА”. У 2004 обраний заступником президента благодійного фонду “Літопису УПА” ім. Володимира Макара.
З 1 липня 2005 р. — молодший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України у відділі новітньої історії.
У 2005 році обраний президентом благодійного громадського фонду «Літопис УПА» ім. В. Макара.
У 2009 році захистив дисертацію кандидата історичних наук на тему: "Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929-1939 рр.".
Досліджує український визвольний рух 1920—1950 рр. та діяльність провідних діячів, автор 38 статей з цієї тематики і учасник 9 наукових конференції.
Доробок[ред. | ред. код]
Монографії:
- Нескорений командир. (Серія «Події і люди». Кн. 1). – Торонто – Львів: В-во «Літопис УПА», 2008. – 79 с., iл.
- Степан Бандера – життя, присвячене свободі. (Серія «Події і люди». Кн. 3). – Торонто – Львів: В-во «Літопис УПА», 2008. – 112 с., iл.
- Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929-1939 рр. / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, ЦДВР. – Львів, 2010. – 368 с., іл.
- Життя на тлі історії ОУН: Білас і Данилишин. – Львів, 2012. – 172 с., іл.
- Брелюс В. Нарис життя Дарії Ребет – “Орлян”. (Серія «Події і люди». Кн. 26). – Торонто – Львів: В-во «Літопис УПА», 2013. – 112 с., iл.
- Лепісевич П., Посівнич М. Національні сили в розбудові державності Карпатської України в 1938–1939 роках / Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів: «БОНА», 2014. – 192 с.
- Дашкевич Я., Кук В., Бойко В., Посівнич М. Про генерала Тараса Чупринку (Романа Шухевича) / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Львівське відділення. – Львів, 2006. – 32 с., iл.
- Нескорений командир. – Торонто – Львів: «Літопис УПА», 2007. – 64 С.
- Роман Шухевич. (Стозір'я. Б-ка укр. родини: Державні діячі. Дипломати. Військові діячі). – Київ: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007. – 64 с., iл.
- Білас і Данилишин. Життя на тлі історії ОУН. – Львів, 2009. – 64 с., іл.
- Воєнно-політична діяльність ОУН (1929–1939 рр.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України; Інститут народознавства НАН України. – Львів, 2009. – 16
Відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреат Премії імені Героя України Степана Бандери в номінації «Політична діяльність» (2013).[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України 351-2018
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ У Тернополі презентували 50-й том «Літопису УПА». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
- ↑ У Львові урочисто відзначили 105-ту річницю від Дня народження Степана Бандери. Вголос. 1 січня 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Посівнич Микола Романович |
- Інститут українознавства [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.].
- Микола Посівнич презентував збірку «Літопис УПА» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.].