Потрас Кирило Олександрович
| Кирило Потрас | ||
|---|---|---|
 Старший матрос | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1984 м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Матрос | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2020―по нині | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Кири́ло Олекса́ндрович Потрас — український воїн, ветеран та учасник російсько-української війни.[1][2]
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1984 у м. Дніпропетровськ (нині Дніпро). Все своє дитинство хлопець провів у Дніпрі. Там же і закінчив школу. Після завершення навчання він працював у різних сферах, в тому числі і в торгівлі, хоча це йому і не дуже подобалося. Останні 5 років до війни Кирило працював у компанії, що займалася створенням спецефектів. З початком війни Потрас не пішов у армію, хоча й мав можливість. Це тому, що, як він сам каже: «ну не бачив я себе тоді у ЗСУ». Також він сам називав себе аполітичною людиною та вважав, що воно незабаром «закінчиться саме собою». Через кілька років він вирішив, що все-таки необхідно захищати свою країну, адже: « почали гинути мої знайомі і знайомі моїх знайомих, і мені стало елементарно соромно». Проте у нього тоді була маленька дитина. Пройшло 4 роки, поки Кирило вирушив на полігон. Піти Потрас вирішив у 36-ту бригаду морської піхоти. Як він сам каже: «Вирішальну роль у цьому зіграли друзі». В зону ООС він попросився сам, хоча дружині сказав, що служитиме на другій лінії. Після закінчення навчання Кирило потрапив на службу на позиції у Водяному. Там прослужив близько 2 місяців, після чого отримав поранення. Тоді йому змушені були ампутувати частину ноги та поставили протез. Після цього життя розділилося на «до» і «після», проте Кирило не зламався. Він призвичаївся до протезу, продовжив тренування та 05.2021 пройшов психологічну смугу перешкод та здобув право носити берет морської піхоти. Нині Кирило перебуває на службі у 36-тій бригаді морської піхоти. Після повномасштабного вторгнення мобілізувався повернувся у рідну частину.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Морпіх 36-ї бригади Кирило Потрас на протезі здолав психологічну смугу перешкод на берет. ФОТО - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 21 травня 2021. Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Військовий з Дніпра на протезі здолав смугу перешкод та виборов право носити штормовий берет. news.khmelnitskiy.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Указ президента України 334-2020
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |