Потураєв Валентин Микитович

Потураєв Валентин Микитович
Народився	18 січня 1922(1922-01-18) Lgovskiy Uyezdd, Курська губернія, Російська СФРР
Помер	29 грудня 2003(2003-12-29) (81 рік)
Діяльність	педагог
Alma mater	Український державний університет науки і технологій
Галузь	механіка
Заклад	НТУ ДП і Інститут геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України
Посада	1971-1974 роках завідувач кафедри гірничих машин і комплексів Дніпропетровського гірничого інституту
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	НАН України
Нагороди

Потураєв Валентин Микитович (нар. 18 січня 1922, Льговський повіт Курської губернії - 29 грудня 2003) — радянський, український учений механік. Автор досліджень в галузі динаміки гірничих машин. Доктор технічних наук (1965), професор (1967). Академік АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1975). Член ВКП (б) з 1943 року.

Біографія

Валентин Микитович Потураєв народився 18 січня 1922 року в селі Густомої Курської області. Закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту у 1948 році. Брав участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни. Дід українського політика Микити Руслановича Потураєва.

Наукова діяльність

Закінчив механічний факультет Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту у 1948 році. У 1953—1974 роках працював у Дніпропетровському гірничому інституті, в 1971—1974 роках завідувач кафедри гірничих машин і комплексів, з червня 1972 року по квітень 1973 ректор цього ж інституту. У 1978—1985 роках голова Придніпровського наукового центру АН УРСР. Одночасно з 1967 року в Інституті геотехнічної механіки АН УРСР (1974—1975 — заступник директора інституту з наукової роботи, 1975—1992 — директор інституту,1992-2003- почесний директор інституту). Створив наукову школу в галузі механіки вібраційних машин для гірничо-металургійної промисловості. Зробив внесок у теорію, розробку методів розрахунку, конструювання вібраційних машин з лінійними і нелінійними пружними зв'язками.

Нагороди

Нагороджений

• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2002).
• Лауреат премії ім. А. Н. Динника Президії АН УРСР (1981),
• премії РМ СРСР (1987).

За значні заслуги в галузі підготовки фахівців і розвитку науки В. М. Потураєв нагороджений

• орденом «Жовтневої революції» і
• орденом «Знак Пошани», а за плідну наукову і науково-організаційну роботу для вугільної і гірничорудної промисловості — * почесним знаком «Шахтарська слава» І, ІІ і ІІІ ступеня.

У 1991 році академіку НАН України В. М. Потураєву присвоєне Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а в 2002 році, його заслуги відзначені орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Має нагороди за участь у Великій Вітчизняній війні.

Джерела

• База знань
• Персональний сайт Статус в НАН^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІГТМ НАН УКРАЇНИ КЕРІВНИЦТВО ІНСТИТУТУ (1967—2012 рр.) [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Академіки НАН України
• http://www.11channel.dp.ua/print/news/dp/2002/01/18/2490.html [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]