Поіск (модуль МКС)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Поіск»

Малий дослідницький модуль № 2 (МДМ-2) «Поіск» (рос. Малый исследовательский модуль №2, МИМ-2, Поиск, Пошук) — елемент російського сегмента Міжнародної космічної станції. Розроблений і виготовлений в Ракетно-космічній корпорації «Енергія» імені С. П. Корольова.

Старт ракети-носія Союз-У з вантажним кораблем-модулем «Прогрес М-МІМ2» відбувся 10 листопада 2009 року о 14:22 UTC з космодрому Байконур 12 листопада 2009 о 15:41 UTC «Поіск» був пристикований до зенітного стикувального вузла модуля «Звезда».

Ім'я «Поіск» модуль отримав 21 жовтня 2009 року.

Призначення[ред.ред. код]

Малий дослідницький модуль «Поіск» призначений для:

  • Здійснення науково-прикладних досліджень і експериментів всередині і зовні модуля.
  • Використання як шлюзового відсіку для виходів у відкритий космос двох членів екіпажу в скафандрах типу «Орлан».
  • Створення додаткового порту для стикувань з МКС пілотованих кораблів типу «Союз» і автоматичних вантажних кораблів типу «Прогрес».

Модуль «Поіск» створений з максимальним використанням наробок щодо стикувального відсіку «Пірс» і корабля-модуля «Прогрес М-СО1», що дозволило забезпечити спадкоємність розробки та врахувати досвід експлуатації цього відсіку в складі МКС.

Корпус модуля і силовий набір виготовлені з алюмінієвих сплавів, трубопроводи — з корозійностійких сталей і титанових сплавів. Ззовні корпус закритий екрано-вакуумною теплоізоляцією.

Модуль «Поіск» має два стикувальні вузли, розташовані на його поздовжній осі, — активний і пасивний.

Вихідні люки розташовані на правому і лівому бортах. Для зручності роботи космонавтів вони мають кільцеві поручні всередині і ззовні відсіку. Кришки люків відкриваються досередини відсіку.

Через модуль «Поіск» проходять транзитні магістралі дозаправки паливом.

При створенні модуля «Поіск» було здійснено вдосконалення за результатами експлуатації стикувального відсіку «Пірс» у складі МКС, а також обумовлених необхідністю забезпечення можливості виконання наукових досліджень.

Конструктивні особливості[ред.ред. код]

Основні відмінності модуля «Поіск» від стикувального відсіку «Пірс»:

  • До складу модуля введений комплекс цільових навантажень, призначений для розміщення наукової апаратури та її інтеграції з бортовими системами МКС. В структуру комплексу входять:
  • універсальне робоче місце;
  • механічні адаптери;
  • наукова апаратура;
  • кабелі для підключення наукової апаратури.
  • Доопрацьовані засоби забезпечення газового складу з урахуванням необхідності вакуумування і наддуву герметичного контейнера цільового навантаження.
  • Додатково встановлено мішень контролю стикування, призначену для візуального контролю автоматичного стикування кораблів з модулем.
  • Встановлено два додаткові підкоси вихідного пристрою.
  • Модернізована система бортових вимірювань.
  • Змінено склад обчислювальних засобів системи управління бортовою апаратурою.

Дослідницький модуль «Поіск» був доставлений на МКС у складі автоматичного вантажного корабля-модуля «Прогрес М-МІМ2», розробленого на основі корабля «Прогрес М». і встановлений на зенітний (верхній) стикувальний вузол перехідного відсіку службового модуля «Звезда» (вісь + Y).

Цільове використання модуля «Поіск» почалося після його інтеграції до складу російського сегмента МКС.

Параметри[ред.ред. код]

Основні технічні характеристики
Довжина корпусу (за площинами стикувальних агрегатів) 4049 мм
Максимальний діаметр корпусу 2550 мм
Внутрішній об'єм (герметичний) 12,5 м³
Кількість люків для виходів у відкритий космос 2
Діаметр вихідних люків 1000 мм

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]