Перейти до вмісту

Агентство аерокосмічних досліджень Японії

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Агентство аерокосмічних досліджень Японії
яп. 国立研究開発法人宇宙航空研究開発機構[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
JAXA і ジャクサ Редагувати інформацію у Вікіданих
Типкосмічне агентство[d] і академічний видавецьd Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаNational Research and Development Agencyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник(и)National Space Development Agencyd і National Aerospace Laboratory of Japand Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1 жовтня 2003 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираЧьофу Редагувати інформацію у Вікіданих
Холдингова компаніяМіністерство культури і науки Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірні компаніїInstitute of Space and Astronautical Scienced Редагувати інформацію у Вікіданих
global.jaxa.jp​(яп.)
global.jaxa.jp​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Агентство аерокосмічних досліджень Японії у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Див. також: Наука в Японії

Аге́нтство аерокосмі́чних дослі́джень Япо́нії (яп. 宇宙航空研究開発機構, うちゅうこうくうけんきゅうかいはつきこう — учю:ко:ку:кенкю:кайхацукіко:; англ. Japan Aerospace eXploration Agency, JAXA) — державне агентство, яке відповідає за космічну та авіаційну програму Японії[2]. Було створено завдяки злиттю трьох раніше незалежних організацій 1 жовтня 2003 року[3]. Девіз агентства — One JAXA, а корпоративний слоган — Explore to Realize (раніше Reaching for the skies, exploring space)[4].

Історія

[ред. | ред. код]

JAXA було створено 1 жовтня 2003 шляхом об'єднання 3 раніше незалежних організацій: японський Інститут космонавтики та аеронавтики (Institute of Space and Aeronautical Science, ISAS), Національна аерокосмічна лабораторія Японії (National Aerospace Laboratory of Japan, NAL), і японське Національне агентство з дослідження космосу (National Space Development Agency, NASDA).

Запуск «H-IIA» с КА Кіку-8

Ракети-носії

[ред. | ред. код]

На даний час JAXA використовує наступні типи ракет:

  • ракету-носій H-IIA (ейч-ту-ей), створену NASDA, для запуску метеорологічних супутників;
  • ракету-носій М-5, створену ISAS для наукових місій;
  • ракету-носій H3 (H3TF2)[5][6][7].

Японська приватна компанія Space One для орбітальних запусків застосовує:

  • ракету-носій Advanced&Instant Rocket System (KAIROS), яка створена компанією IHI Aerospace, інвестором Space One, і раніше використовувалася на ракеті Epsilon, розробленої IHI та Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA)[8].

JAXA спільно з Ісікавадзіма-Харіма Хеві Індастріз (IHI), Lockheed Martin, Galaxy Express Corporation (GALEX) розробляє ще одну серію ракет GX. Це буде перша у світі ракета-носій, яка використовує як паливо скраплений газ. В минулому використовувалися й інші типи ракет легкого класу, такі як J-I. Однак життєвий цикл експлуатації у них виявився коротким.

Космодроми

[ред. | ред. код]

JAXA використовує два космодроми:

Програми

[ред. | ред. код]

Ібукі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ібукі

Супутник дистанційного зондування Землі, перший у світі космічний апарат, чиїм завданням є моніторинг парникових газів.

Пілотований політ

[ред. | ред. код]

Дослідження Місяця

[ред. | ред. код]

Місія LUNAR-A

[ред. | ред. код]

Після Hiten в 1990 р., ISAS планував розвідувальну місію до місяця LUNAR-A, але після затримки через технічні проблеми проєкт був припинений в січні 2007 р. Дизайн сейсмометра пенетратора для Lunar може бути використаний в майбутніх місіях.

Місія SLIM

[ред. | ред. код]

7 вересня 2023 року, відповідно повідомленням інформаційного агентства Kyodo з посиланням на Агентство аерокосмічних досліджень Японії (JAXA), було здійснено запуск ракети-носія H-IIA, яка вивела на орбіту Землі штучний супутник XRISM з першим місячним посадковим модулем та місяцеходом SLIM. Очікується, що він здійснить посадку на поверхню Місяця в межах 100 метрів від місця поблизу кратера Шиолі на ближньому боці супутника Землі[9]. Це була четвер та спроба за рік. Японія хоче стати п'ятою країною, яка висадилася на Місяці, після США, Радянського Союзу, Китаю та Індії. Місія обійшлася Японії в $100 мільйонів доларів. Країна хоче довести, що здатна посадити на Місяць легкий і недорогий космічний корабель[10].

Дослідження Марса

[ред. | ред. код]

28 грудня 2023 року, за повідомленням видання New Scientist, японське космічне агентство JAXA оголосило про плани запуску у вересні 2024 року своєї амбітної місії на супутник Марса, Фобос. Космічна станція з назвою Martian Moons eXploration (MMX) буде оснащена ровером і модулем для збору зразків з Фобоса, після чого вони будуть доставлені на Землю[11].

Співпраця в рамках МКС

[ред. | ред. код]

8 березня 2024 року, мешканець Флориди (США) повідомив, що на його будинок впав уламок космічного сміття з МКС. Майже кілограмовий шматок металу пробив дах будинку та пройшов через підлогу другого поверху, трохи не зачепивши одного з членів родини. О 14:29 того дня, Космічне командування США справді зареєструвало входження космічного сміття в атмосферу та його рух до північно-західної Флориди, а о 14:34 у будинок дійсно стався приліт. NASA проводить розслідування, в ході якого попередньо з'ясовано, що викинутий у 2021 році з МКС вантажний піддон зі старими батареями хоча й належав NASA, однак піддон запускала Японська космічна агенція, тож відповідати, можливо, буде вона[12][13].

10 грудня 2024 року, з японського модуля «Кібо» на МКС, було здійснено запуск на орбіту міні-супутника формату CubeSat «Onglaisat», який був розроблений спільно з тайванським космічним агентством TASA. На початку лютого 2025 року «Onglaisat» передав на Землю перші чорно-білі знімки з роздільною здатністю 2,5 м, які були виконані з висоти 410 км[14].

Перспективні розробки

[ред. | ред. код]

3 червня 2024 року, японські дослідники заявили, що вони успішно сконструювали перший у світі дерев’яний супутник. Це крихітний об’єкт у формі куба, який, як очікується, буде відправлений у космос у вересні 2024 року на борту ракети SpaceX з території США. Супутник отримав назву «LignoSat». Це 10-сантиметровий куб, виготовлений із дерев’яних панелей магнолії товщиною від 4 до 5,5 мм, рама якого частково виконана з алюмінію. Він має сонячні панелі, прикріплені до деяких боків, і важить приблизно 1 кг. «LignoSat» є результатом чотирирічної роботи команди за участю університетів Кіото та Sumitomo Forestry Co з метою використання екологічності та низької вартості деревини при освоєнні космічного простору. Передбачається, що в майбутньому, супутники, які будуть виготовлені з деревини, будуть кращими для навколишнього середовища, коли в кінці своєї роботи вони будуть згорати в атмосфері Землі, порівняно зі звичайними супутниками, що виготовлені з металу[15]. Наприкінці грудня 2024 року супутник «LignoSat» був запущений з борту МКС у відкритий космос[16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.jaxa.jp/about/org/pdf/org_j.pdf
  2. ↑ Japan launches biggest moon mission since Apollo landings. the Guardian (англ.). 15 вересня 2007. Архів оригіналу за 1 вересня 2024. Процитовано 29 липня 2022.
  3. ↑ "Law Concerning Japan Aerospace Exploration Agency" (PDF). JAXA. Retrieved 20 April 2010 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 1 вересня 2024.
  4. ↑ JAXA | New JAXA Philosophy and Corporate Slogan. web.archive.org. 29 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2022. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Launch Schedule of the second H3 Launch Vehicle (H3TF2). December 28, 2023 (JST). Архів оригіналу за 24 липня 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  6. ↑ Японія запланувала третю спробу запуску ракети нового покоління на лютий. 28.12.2023. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 1 вересня 2024.
  7. ↑ Японія з другої спроби запустила в космос нову важку ракету-носій H3. ВІДЕО. 17.02.2024, 08:40. Архів оригіналу за 29 лютого 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  8. ↑ Перший приватний запуск Space One перенесено. 11.03.2024. Архів оригіналу за 17 березня 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  9. ↑ Японія запустила ракету-носій зі своїм першим місячним посадковим модулем. // Автор: Олексій Павлиш. 07.09.2023, 09:59. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 1 вересня 2024.
  10. ↑ Японія успішно запустила на Місяць ракету-носій із посадковим модулем. 07.09.2023, 12:30. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2024.
  11. ↑ Амбітно. У вересні 2024 року Японія запустить місію на супутник Марса. 30.12.2023, 17:34
  12. ↑ Trash from the International Space Station may have hit a house in Florida. // By Stephen Clark. 4/2/2024, 3:24 AM. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  13. ↑ NASA розслідує падіння сміття з космічної станції на будинок американця. // Автор: Каталіна Маркуш. 03.04.2024. Архів оригіналу за 14 квітня 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  14. ↑ Японський супутник розміром із валізу зробив знімки Землі з роздільною здатністю 2,5 метри. 09.02.2025
  15. ↑ Японія будує перший у світі дерев'яний супутник. 03.06.2024. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 1 вересня 2024.
  16. ↑ З МКС «викинули» у відкритий космос перший в історії дерев'яний супутник. (рос.) 09.01.2025

Посилання

[ред. | ред. код]


Організація Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Агентство_аерокосмічних_досліджень_Японії&oldid=44583855