Президентська кампанія Гілларі Клінтон 2016 року
| Гілларі для Америки | |
|---|---|
 | |
| Кампанія | |
| Кандидат |
|
| Партійна приналежність | Демократична партія США |
| Стан |
|
| Штаб-квартира | |
| Ключові особи |
|
| Зібрано коштів | 583 202 551 дол. США [2] (8.11.2016) |
| Гасло |
|
| Вебсайт | |
| hillaryclinton.com | |
Президентська кампанія Гілларі Клінтон розпочалась 12 квітня 2015 року після оприлюднення відповідної заяви на її офіційному YouTube-каналі[3]. Клінтон була 67-м Державним секретарем США під час першого президентського терміну Обами (2009—2013). З 2001 по 2009 року вона займала посаду сенатора від штату Нью-Йорк. Гілларі Клінтон є дружиною колишнього президента США Білла Клінтона. Ця кампанія стала другою в політичній кар'єрі Клінтон після невдалої номінації 2008 року, коли вона програла майбутньому президенту США Бараку Обамі.
Основним суперником Клінтон на праймеріз Демократичної партії був сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс. Основу електоральної бази Клінтон складали виборці середнього та похилого віку, а також жінки, афроамериканці та латиноамериканці. У її передвиборчій програмі найбільшу увагу приділено питанням розширення прав жінок та національних меншин, підвищення заробітної плати, забезпечення рівної оплати праці чоловіків та жінок, а також вдосконалення системи охорони здоров'я.
«Ассошіейтед прес» назвав Клінтон вірогідним кандидатом від Демократичної партії після того, як 6 червня 2016 року вона здобула необхідне число делегатів, включно з суперделегатами[4]. Сандерс підтримав президентську кампанію Клінтон 12 липня[5]. На посаду віце-президента Клінтон обрала сенатора від Вірджинії Тіма Кейна[6]. Клінтон та Кейн стали офіційними кандидатами за рішенням Національної конвенції демократичної партії США 26 червня 2016 року [7].
Клінтон визнала свою поразку на президентських виборах у США 9 листопада 2016 року після того як низка ЗМІ заявили, що Трамп здобув більше 270 голосів виборників, і таким чином переміг на виборах[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Debenedetti, Gabriel; Karni, Annie (3 квітня 2015). Hillary Clinton's Brooklyn. Politico. Архів оригіналу за грудень 2, 2015. Процитовано грудень 22, 2016.
Clinton's staffers... setting up... at 1 Pierrepont Plaza in Brooklyn Heights.
- ↑ Committee/Candidate Details. Федеральна виборча комісія США. Архів оригіналу (Hillary for America (C00575795)) за 12 вересня 2019. Процитовано 28-06-2016.
- ↑ Clinton, Hillary (12 квітня 2015). Getting Started — через YouTube. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ AP count: Clinton has delegates to win Democratic nomination. ap.org. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 22 листопада 2016.
- ↑ Chozick, Amy; Healy, Patrick; Alcindor, Yamiche (12 липня 2016). Bernie Sanders Endorses Hillary Clinton, Hoping to Unify Democrats. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
{{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр:|10=(довідка) - ↑ Chozick, Amy; Rappaport, Alan; Martin, Jonathan (23 липня 2016). Hillary Clinton Selects Tim Kaine, a Popular Senator From a Swing State, as Running Mate. The New York Times. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ McCaskill, Nolan D. (26 липня 2016). Hillary Clinton breaks the glass ceiling. Politico. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Hillary Clinton concedes. CNN. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 9 листопада 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Президентська кампанія Гілларі Клінтон 2016 року |
- Офіційний сайт (англ.)
- Гілларі Клінтон офіційно визнала поразку на YouTube (англ.)
- 10 головних передвиборних обіцянок Гілларі Клінтон на PolitiFact.com [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Президентська кампанія Гілларі Клінтон на Ballotpedia.org [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дані про суму зібраних пожертв на кампанію на OpenSecrets.org [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
