Престман Іван Іванович
| Престман Іван Іванович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | John Thomas Priestman |
| Народження |
середина XVIII століття.svg){kind=small} Велика Британія |
| Смерть |
1811 Російська імперія, Миколаїв |
| Національність | англієць |
| Приналежність |
Російська імперія |
| Рід військ |
 Російський імператорський флот |
| Роки служби | 1786–1808 |
| Звання | контр-адмірал |
| Війни / битви | Російсько-турецькі війни |
Престман Іван Іванович (англ. John Thomas Priestman; нар. приблизно в середині XVIII століття, Велика Британія – пом. в квітні 1811, Миколаїв) – англійський і російський контр-адмірал, командир Чорноморського гребного флоту, учасник російсько-турецьких війн.
Життєпис[ред. | ред. код]
Джон Томас Престман народився приблизно в середині XVIII століття у Великій Британії. Про його життя на батьківщині майже нічого невідомо. В свої мемуарах Франсіско де Міранда, що познайомився з Престманом в Херсоні, згадував Престмана як винахідника: Престман продемонстрував йому інструмент, схожий на квадрант, що дозволяв визначити кути між кораблем, рівнем моря і наземною батареєю, що давало змогу відкрити вогонь по останній з великою мірою точності за заздалегідь прорахованим таблицям. Цей інструмент, за словами Міранди, він винайшов під час облоги Гібралтара, де той ніс службу[1][2].
1 вересня 1786 року Престмана було прийнято в капітани Чорноморського флоту Російської імперії під іменем Іван Іванович Престман. Проживав з сім'єю у місті Херсон, у 1788 році числився на кораблі «Преображення Господнє» («Слава Єкатерини»), на якому приймав участь в битві з турецьким флотом поблизу острова Фідонісі.
14 квітня 1789 року Престману було надано звання капітана 1 рангу, тоді ж його назначено командиром корабля «Йосип ІІ». На ньому Престман разом з командою бере участь у боях з турецькими кораблями поблизу Керченської протоки і коло острова Тендра.
У 1790 році призначений командиром фрегату «Євангеліст Лука», знаходячись на Севастопольському рейді. Через рік під його командування віддають фрегат «Микита мученик» (колишній пакебот «Листоноша»)[3].
З 1793 по 1797 роки командує кораблем «Свята Троїця» («Зішестя Святого духу»). Під час командування цим кораблем, 1 січня 1796 року, Престман отримав звання капітана бригадирського рангу.
1 січня 1789 року отримав чин контр-адмірала, а з 1799 року призначений командувати другою ескадрою Чорноморського гребного флоту.
У 1800 році імператор Павло І розриває дипломатичні стосунки з Великою Британією, що призвело до вислання з флоту флагманів, штаб і обер-офіцерів, англійців за походженням. Відправляти на батьківщину їх не стали, оскільки англійці, що перебували на службі у росіян, були обізнані у справах флоту Росії. З грудня 1800 року по січень 1801 року з Миколаєва, Ревеля і Кронштадта в Москву було відправлено 38 англійців. В їх числі був і Престман[4].
Після смерті Павла І і підписання мирної угоди між його сином, Олександром І і Великою Британією, Престман повертається на минулу посаду.
З 1802 року приймає командування усім Чорноморським гребним флотом, а з 27 вересня 1804 року ще й флотськими командами в Миколаєві.
До 1806 року суміщав дві посади, коли просить про відставку. В наступному ж році був відправлений в безстрокову відпустку через хворобу.
У 1808 році відносини між Росією і Британією знову напружені. Знову відбувається висилка моряків-англійців, проте тяжко хворий Престман просить залишити його в Миколаєві. Прохання було прийнято і той залишився в місті. В цьому ж році виходить у відставку[5][3].
Помер у квітні 1811 року, теоретично може бути похований на Миколаївському некрополі.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Пам'ятник Престману в Лісках[ред. | ред. код]
Іван Іванович Престман володів ділянкою землі в Дальніх Лісках (нині – закрита територія між Чорноморським суднобудівним заводом і річним портом). Після смерті контр-адмірала на цій ділянці йому був встановлений пам'ятник, щоправда там його прізвище було записано неправильно, Бріцман. Це може бути пов'язано з тим, що в теорії, пам'ятник могли встановити Чорноморські козаки, що служили під його командуванням на Чорноморському гребному флоті і написали прізвище моряка за принципом «як говориться, так і пишеться».
Зберігся опис пам'ятника 1902 року:
«Пам'ятник складено з простого каменю, являє собою кубічний п'єдестал, на якому височіє колона, що має напис: «Тут пан козацький генерал Бріцман». Ким і коли споруджено цей пам'ятник, невідомо. Камінь настільки вивітрився, що пам'ятник у недалекому майбутньому повинен зруйнуватися, чому і вимагає ремонту»
Відомі розміри п'єдесталу з колоною: висота становила приблизно 3,24 метра, ширина основи – 1,78 метра[6].
Література[ред. | ред. код]
- И. Гаврилов, Н. Христова. Силуэты старого города // Генерал Брицман, или тайна исчезнувшего памятника. Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2023.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Николаеведы разгадали тайну загадочного генерала Брицмана: он оказался английским вице-адмиралом Престманом. СВІДОК.info (рос.). 19 листопада 2019. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ И. Гаврилов, Н. Христова (2023). Силуэты старого города // Генерал Брицман, или тайна исчезнувшего памятника. Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 254—256. ISBN 978-617-576-169-4.
- ↑ а б И. Гаврилов, Н. Христова (2023). Силуэты старого города // Не генерал Брицман, а вице-адмирал Иван Иванович Престман (John Thomas Priestman). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 324—334. ISBN 978-617-576-169-4.
- ↑ Голубченко, Ирина (1 грудня 2019). Тайна исчезнувшего памятника. Вечерний Николаев (ru-RU) . Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Не генерал Брицман, а вице-адмирал Иван Иванович Престман (John Thomas Priestman). Bazar of Nikolaev (рос.). Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ И. Гаврилов, Н. Христова (2023). Силуэты старого города // «Невідомому Бріцману – за нвідомі заслуги». Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 257. ISBN 978-617-576-169-4.