Прийде ще час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Прийде ще час»
Пісня Богдана Весоловського та Ірени Яросевич
Випущено 1936
Жанр танго
Мова українська
Автор слів Богдан Весоловський, Степан Чарнецький
Композитор Богдан Весоловський

Прийде ще час — українське танго, написане Богданом Весоловським 15 серпня 1936 року[1].

Історія створення[ред. | ред. код]

Танго було написане як інструментальний твір, без слів, Богданом Весоловським 15 серпня 1936 року. Першим виконавцем танго «Прийде ще час» був джаз-колектив «Ябцьо-джаз» Леоніда Яблонського, до складу якого, окрім самого Яблонського («Ябця»), входили Богдан Весоловський («Бонді»), Анатолій Кос-Анатольський, Степан Гумінілович та Ірена Яросевич («Рена»).

Згодом було написано слова Богданом Весоловським у співавторстві з Степаном Чарнецьким[1]. За однією з версій текст до танго написав сам поет Степан Чарнецький, який був під час одного з виступів «Ябцьо-джаз» у львівському клубі «Бесіда». Степану Чарнецькому так сподобалася мелодія танго, що за півгодини він написав до неї слова й подарував Богданові Весоловському з умовою, що він почне писати сам тексти до своїх пісень. За твердженням ж галицького поета Лева Яцкевича, текст «Прийде ще час» написав сам Богдан Весоловський[2].

Першими виконали пісню-танго «Прийде ще час» були Богдан Весоловський та солістка гурту «Ябцьо-джаз» Ірена Яросевич, пізніше відома як Рената Андерс чи Рената Богданська[3][4].

Пісня-танго «Прийде ще час» миттєво стала популярною та принесла популярність Богдану Весоловському, а восени 1937 року ноти та слова були надруковані у Львові[5][6].

У 2001 році за участі дружини композитора Олени Весоловської (Залізняк) була видана перша збірка пісень Весоловського, до якої увійшло й танго «Прийде ще час».

Текст[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
«Прийде ще час» у виконанні М.Свистун
«Прийде ще час» у виконанні «Львівського ретро»
«Прийде ще час» у виконанні Ореста Цимбала та Ліліани Раврух
«Прийде ще час» у виконанні «Kiev-OrchesTrio»

Ще раз поглянути на тебе,
З тобою стрінутись ще раз,
У вечір, як зірки засяють в небі,
В осінній вечір, як тільки день погас.
Ще раз піти удвох з тобою,
За руки взявшись, як колись,
В гаях стежками осінню сумною,
де перший раз ми давно зійшлись...

Приспів:

Прийде ще час, коли затужиш ти за мною,
Прийде ще час, коли згадаєш наші дні,
Може, тоді любов ти зрозумієш мою
і, може, за ту любов вдячна будеш мені...

Поглянути у твої очі
І слухати слова твої,
У сяйві місяця літньої ночі
Послухать ще, як співають солов'ї.
Невже лише це тільки мрія?
Невже лише це тільки сни?
Чому, чому пропала вся надія,
зів'яла так, мов квіт навесні[7]

Приспів.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ігор Осташ. Бонді або повернення Богдана Весоловського [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.]. Київ: Видавництво «Дуліби». 2013. ISBN 978-966-8910-73-9
  2. Як танго підкорило Галичину [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.] «Галицький кореспондент»
  3. Юлія Овсяник. Століття маестро Бонді [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] «Збруч»
  4. Олександр Зелінський. Богдан Весоловський, Рената Богданська та Леонід Яблонський — представники української розважальної музики в Галичині (1930-ті роки) // Наукові записки НТШ. Львів, 2009.
  5. Українське ретро Богдана Весоловського повертається [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода» 15 Серпень 2018
  6. Відроджене ім'я — Богдан Весоловський. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 15 серпня 2018.
  7. Танго «Прийде ще час…»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Богдан Весоловський «Прийде ще час. Пісні і танцювальні мелодії». Упоряд.-ред. О. Зелінський; Ілюстрації М. Зелінської. Львів. «Галицька видавнича спілка». 2001. 160 с