Прик-тест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прик-тест

Прик-тест (англ. Skin allergy testing чи skin prick test (SPT); prick — «прокол») — одна зі шкірних алергологічних проб, що використовуються в діагностиці алергічних захворювань.

Постановка шкірних проб є зручним, недорогим і надійним методом виявлення специфічних імуноглобулінів класу Е, що продукуються імунною системою людини під впливом на організм інгаляційних і харчових алергенів.

Стандартний європейський набір для проведення прик-тесту включає екстракти наступних алергенів: берези, тимофіївки, полину, шерсті кішок, собак, частинки покриву коней, кліщів домашнього пилу (D. pteronyssinus, D. farinae) та цвілі (Cladosporium, Alternaria).

Прик-тест використовується як скринінговий метод у діагностиці алергічних реакцій негайного типу, лікарської алергії і нестерпності хімічних препаратів.

Методика проведення прик-тесту[ред. | ред. код]

Шкіра передпліччя обробляється водним розчином етанолу. Нижче ліктьового суглоба наноситься крапля розчину гістаміну (позитивний контроль), донизу від неї — крапля розчинювальною рідини (негативний контроль), ще нижче — розчин досліджуваного алергену. Після цього через краплі проводиться укол шкіри спеціальним ланцетом.

При позитивному позитивному і негативному негативному контролі можливе проведення оцінки проби.

  • 0 — негативна реакція
  • 1—2 мм — сумнівна,
  • 3—7 мм — позитивна,
  • 8—12 мм — виражена позитивна,
  • 13 мм і більше — гіперергічна.

Фактори, що впливають на результат тесту[ред. | ред. код]

  • досвідченість персоналу і правильність техніки проведення
  • лікарські препарати, що пригнічують алергію (антигістамінні препарати, гормони)
  • вік (у дітей і людей похилого віку менш виражена реакція)
  • концентрація екстракту
  • чутливість шкірних покривів


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]