Провулок Сєченова (Одеса)
Провулок Сєченова Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Одеса |
| Загальні відомості | |
| Координати | 46°29′33″ пн. ш. 30°43′17″ сх. д. / 46.49250000002777483° пн. ш. 30.72138888891677766° сх. д.Координати: 46°29′33″ пн. ш. 30°43′17″ сх. д. / 46.49250000002777483° пн. ш. 30.72138888891677766° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460118 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Провулок Сєченова у Вікісховищі | |
Провулок Сєченова — вулиця в Одесі, в історичній частині міста, від вулиці Пастера до вулиці Мечникова.
Історія[ред. | ред. код]
Перша назва Різдвяний.
Тут на початку XIX століття було заплановано зведення будівель військового госпіталю. Початковий проєкт був виконаний архітектором Тома де Томон в класичному стилі. Однак у зв'язку з браком коштів і передачею будівлі з військового відомства у відання міської думи проєкт був змінений архітекторами Джованні Фраполли і Єгором Ферстером. Тут розмістилася карантинна лікарня одеського порту, а пізніше - Перша міська лікарня.
Центральний корпус з портиком доричного ордера був завершений в 1807 році. Бічні галереї, які утворили разом з центральним корпусом анфіладу, споруджені в 1821 і 1827 роках [1]. У правому крилі була влаштована церква Різдва Христового, по якій довколишній провулок і був названий Різдвяний.
Церква реконструйована, є соборним храмом для Одесько-Балтської єпископії Української православної церкви Київського патріархату[2].
Сучасна назва на згадку про Івана Михайловича Сєченова (1829-1905) - біологія, основоположника вітчизняної фізіологічної школи психофізіології, який жив і працював в Одесі в 1870-1876.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Будинок №4 - Прибутковий будинок Е. Ашкеназі
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Будинок №7 - актор театру і кіно Василь Вронський (1941)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хромченков А.К. Памятник градостроительства национального значения - городская инфекционная больница.- Т.4. Обоснование принятых научно-технических решений.- Кн.1. Историческая записка. / ЧП Грандстиль. — Одесса, 2008. — С. 1—50.
- ↑ Как одесситы возродили святое место