Проскурякова Тетяна Авенирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таня Проскурякофф (Проскурякова Тетяна Авенирівна, Tatiana Proskouriakoff)
Charsolomon TProskouriakoff.jpg
Народився 23 січня 1909(1909-01-23)
Томськ
Помер 30 серпня 1985(1985-08-30) (76 років)
Кембридж ( Массачусетс ), США
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, США США
Національність росіянка
Галузь наукових інтересів архітектура, мовознавство, археологія
Alma mater Пенсільванський держаний універитет
Відомий завдяки: досідник писемності майя
Нагороди медаль Альфреда В. Кідлера ( 1962 р.), орден Кетцаль (Гватемала, 1984 р.)

Таня Проскурякофф ( англ. Tatiana Proskouriakoff, рос. Татьяна Авенировна Проскурякова, 23 січня,1909, Томськ — 30 серпня, 1985) — архітектор, науковець, дослідник писемності майя.

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Народилась в місті Томськ. Походить з родини артилериста-інспектора. Батько відбув закордон для нагляду за виробництвом гармат для Російської імперії, що вступила в 1-шу світову війну.

Тетяна та її сестра захворіли на дифтерію та скарлатину і перебувала в Росії. З родиною за кордоном возз'єдналась 1916 року. Після більшовицького перевороту 1917 року назавжди залишилась в Сполучених Штатах.

Перша освіта[ред.ред. код]

Мешкала в Огайо, потім в Філадельфії, перебралась в Пенсільванію. За першою освітою — архітектор. Навчалася в державному університеті Пенсільванії, який закінчила 1930 р. Закінчення припало на роки Великої економічної депресії. Довго шукала місце праці, поки не потрапила в університетський музей.

Перехід на новий фах[ред.ред. код]

Одна сторінки Дрезденського кодекса майя.

Перехід на новий фах стався практично випадково. Вона приєдналася до американської наукової експедиції з дослідження археологічних об'єктів у містах Чічен-Іца, Тікаль та Яшчілан. Архітектурну реконструкцію центру міста П'єдрас-Неграс вона завершила по поверненню в місто Філадельфія.

Наукових керівників експедиції цілком задовольняли архітектурні реконструкції та малюнки дослідниці, що мала розвинені здібності просторової уяви, обумовлені ще її першим фахом. Архітектурні реконструкції Тетяни Проскурякофф (фахового геодезиста і кресляра) настільки вразили Сильвануса Морлі, що той замовив їй копію для інституту Карнегі в Вашингтоні. За фінансової підтримки Сильвануса Морлі була організована нова експедиція 1939 року, в складі якої на дослідження в Юкатан відбула і Тетяна Проскурякофф. З часом Тетяна Проскурякофф виробилась у поважного археолога і дослідника писемності майя. Це був етап праці одинаків-дослідників маловідомої писемності туземного народу Центральної Америки. Працю дешифрування писемності розпочав Ерік Томпсон з Великої Британії, що набув значного авторитету в галузі.

Довгий шлях дешифрування писемності майя[ред.ред. код]

Сторінки Дрезденського кодекса майя.
Видання 1981 року.

Значний внесок у дослідження писемності внесли науковці, не пов'язані безпосередньо ні з самим Еріком Томпсоном, ні з запропонованою ним системою дослідження мови стародавніх майя.

  • Працю над дешифровкою розпочав ще Константен Рафінеска на початку 19 століття, що спромігся розгадати числівники майя.
  • Дрезденський дослідник Ернст Фьорсман довів, що Дрезденський кодекс має відношення до астрономії, бо має вказівки і дати затемнень Місяця та Сонця, та цикли планети Венера. Ернст Фьорсман також спромігся співвіднести астрономічні дати Дрезденського кодексу з тогочасним європейським календарем. Це був початок відновлення хронології історичних подій майя.

Так серед дослідників писемності майя опинились:

Остання запропонувала розшифровку деяких ієрогліфів, що надали можливість прочитати темні до цього рядки написів майя. До дефишровки Тетяна додала чисельні тексти на кам'яних стелах з міста П'єдрас-Неграс. Дати на стелах наштовхнули дослідницю на думку, що це хронологія царювань, бо дати (народжень і смертей) не надто перевищували шістдесять років — нормального терміну людського життя. Висновки Тетяни Проскурякофф був вимушений визнати сам Ерік Томпсон.

Але повна дешифровка писемності майя відбулася значно пізніше, що не заперечувало наукового внеску дослідників-одинаків. Складність полягала в особливій системі писемності майя, котра посідала проміжні позиції між абетковою та ієрогліфічною. (Повна кількість знаків майя перевищувала 30-35, як в поширених абетках, і була меншою за кількість ієрогліфів Китаю, а дорівнювала близько восьмистам знаків).

Праця дослідниці була помічена й отримала державне визнання. Тетяна Проскурякофф як нагороду отримала медаль Альфреда В. Кідлера (1962 р.) та орден Кетцаль (від керівництва держави Гватемала, 1984 р.)

Прах дослідниці 1998 року був перепохований у П'єдрас-Неграс на подяку наукових досягнень жінки-археолога і лінгвіста зі Сполучених Штатів.

Друковані твори (англійською)[ред.ред. код]

  • An Inscription on a Jade Probably Carved at Piedras Negras Notes on Middle American Archaeology and Ethnology II, 1944
  • An Album of Maya Architecture, 1946
  • Middle American Art, 1950
  • A Study of Classic Maya Sculpture Carnegie Institute of Washington Publication No. 593, 1950
  • Varieties of Classic Central Veracruz Sculpture American Anthropology and History LVIII, 1954
  • Historical Implications of a Pattern of Dates at Piedras Negras, Guatemala American Antiquity XXV, 1960
  • Portraits of Women in Maya Art, 1961
  • Lords of the Maya Realm Expedition Magazine IV(1) 1961
  • Mayapán, Yucatán, Mexico (with H E D Pollock, A L Smith and R L Roys) Carnegie Institute of Washington Publication No. 619, 1962
  • Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 1 Estudios de Cultura Maya III, 1963
  • Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 2 Estudios de Cultura Maya IV, 1964
  • Olmec and Maya Art: Problems of Their Stylistic Relation Dumbarton Oaks Conference on the Olmec, 1968
  • Classic Art of Central Veracruz Handbook of Middle American Indians Vol XI, 1971

Джерела[ред.ред. код]

  • Char Solomon. "Tatiana Proskouriakoff (1909-1985) and her Contributions to Mesoamerican Archaeology". June 2007. Retrieved 2011-10-24.

Див. також[ред.ред. код]