Проспект Правди (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші проспекти з назвою Проспект Правди
Проспект Правди
Київ
Проспект Правди Київ.jpg
Місцевість Виноградар, Вітряні гори, Мостицький масив, Пріорка
Район Подільський
Колишні назви
Велика Мостицька вулиця
Загальні відомості
Протяжність 4,5 км
Координати початку 50°30′17″ пн. ш. 30°27′31″ сх. д. / 50.504806° пн. ш. 30.458778° сх. д. / 50.504806; 30.458778Координати: 50°30′17″ пн. ш. 30°27′31″ сх. д. / 50.504806° пн. ш. 30.458778° сх. д. / 50.504806; 30.458778
Координати кінця 50°30′34″ пн. ш. 30°23′48″ сх. д. / 50.509472° пн. ш. 30.396833° сх. д. / 50.509472; 30.396833
Поштові індекси 04074, 04108, 04123, 04208
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Оболонь»
Автобуси А 102
Тролейбуси Тр 24, 26, 28, 35, 92Н
Маршрутні таксі Мт 180, 182, 217, 439, 455, 465, 502, 530, 581
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 3;ЗНЗ 242
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11353
У проекті OpenStreetMap r1297930
Мапа
CMNS: Проспект Правди (Київ) на Вікісховищі

Проспект Пра́вди — проспект у Подільському районі міста Києва, житлові масиви Виноградар, Вітряні гори, Мостицький, місцевість Пріорка. Пролягає від Вишгородської вулиці до Газопровідної вулиці. Прокладений крізь раніше забудовану територію в 70-ті роки XX століття.

Прилучаються провулок Академіка Патона, вулиці Брюсова, Наталії Ужвій, Василя Порика, проспекти Свободи, Георгія Гонгадзе та вулиця Маршала Гречка.

Історія[ред. | ред. код]

З 1971 року набув назву проспект Правди[1] (також застосовувалося написання проспект «Правди»[2]), на честь центрального органу Комуністичної партії Радянського Союзу газети «Правда»[3]. Спочатку планувалося прокласти проспект територією теперішньої Мостицької вулиці (у 1970-ті роки — Великої Мостицької), що на деяких картосхемах того часу вже позначена як проспект Правди.

Протягом 1980-х років забудову вздовж більшої частини проспекту повністю змінено разом з ліквідацією багатьох старих вулиць (Вітряної, Заливної, Зустрічної, Луковинної, Маломостицької, Новозападинської, Січової, Хвойної та інших).

Сучасна уточнена назва проспекту, що не походить від назви газети «Правда» — з 2017 року[4].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Середня загальноосвітня школа № 3 (буд. № 84)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1971 року № 2061 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1012, арк. 418–424. Архівовано з першоджерела 31 липня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 4 грудня 1986 року № 1180 «Про перейменування проспекту Паркового на вулицю Наталії Ужвій» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3144, арк. 23. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.
  3. У тексті рішення міськвиконкому про найменування не зазначено, на честь чого саме названо проспект.
  4. Рішення Київської міської ради від 20 грудня 2016 року № 704/1708 «Про уточнення назв, перейменування вулиць та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2017. — № 11 (4924). — 31 січня. — C. 5-6.

Джерела[ред. | ред. код]