Проспект Правди (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші проспекти з назвою Проспект Правди
Проспект Правди
Київ
Місцевість Виноградар, Вітряні гори, Мостицький масив, Пріорка
Район Подільський
Колишні назви
Велика Мостицька вулиця
Загальні відомості
Протяжність 4,5 км
Координати початку 50°30′21″ пн. ш. 30°27′03″ сх. д. / 50.50583° пн. ш. 30.4509306° сх. д. / 50.50583; 30.4509306Координати: 50°30′21″ пн. ш. 30°27′03″ сх. д. / 50.50583° пн. ш. 30.4509306° сх. д. / 50.50583; 30.4509306
Координати кінця 50°30′34″ пн. ш. 30°23′48″ сх. д. / 50.509472° пн. ш. 30.396833° сх. д. / 50.509472; 30.396833
поштові індекси 04074, 04108, 04123, 04208
Транспорт
Найближчі станції метро  «Оболонь»
Автобуси А 102
Тролейбуси Тр 5Д, 24, 26, 28, 35, 36, 92Н
Маршрутні таксі Мт 180, 182, 217, 439, 455, 465, 502, 530, 581
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 3;ЗНЗ 242
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11353
У проєкті OpenStreetMap r1297930
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Правди у Вікісховищі

Проспект Пра́вди — проспект у Подільському районі міста Києва, житлові масиви Виноградар, Вітряні гори, Мостицький, місцевість Пріорка. Пролягає від Вишгородської вулиці до Газопровідної вулиці. Прокладений крізь раніше забудовану територію в 1970-ті роки.

Прилучаються провулок Академіка Патона, вулиці Брюсова, Наталії Ужвій, проспекти Свободи, Василя Порика, Георгія Гонгадзе та вулиця Івана Виговського.

Історія[ред. | ред. код]

З 1971 року набув назву проспект Правди[1] (також застосовувалося написання проспект «Правди»[2]), на честь центрального органу Комуністичної партії Радянського Союзу газети «Правда»[3]. Спочатку планувалося прокласти проспект територією теперішньої Мостицької вулиці (у 1970-ті роки — Великої Мостицької), що на деяких картосхемах того часу вже позначена як проспект Правди.

Протягом 1980-х років забудову вздовж більшої частини проспекту повністю змінено разом з ліквідацією багатьох старих вулиць (Вітряної, Заливної, Зустрічної, Луковинної, Маломостицької, Новозападинської, Січової, Хвойної та інших).

Сучасна уточнена назва проспекту, що не походить від назви газети «Правда», — з 2017 року[4].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

  • Середня загальноосвітня школа № 3 (буд. № 84)
  • Середня загальноосвітня школа № 242 (буд. № 64Г)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1971 року № 2061 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1012. Арк. 418–424. [Архівовано з першоджерела 31 липня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 4 грудня 1986 року № 1180 «Про перейменування проспекту Паркового на вулицю Наталії Ужвій» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3144. Арк. 23. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  3. У тексті рішення міськвиконкому про найменування не зазначено, на честь чого саме названо проспект.
  4. Рішення Київської міської ради від 20 грудня 2016 року № 704/1708 «Про уточнення назв, перейменування вулиць та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2017. — № 11 (4924). — 31 січня. — C. 5-6.

Джерела[ред. | ред. код]