Протеоглікани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протеоглікани — важлива складова міжклітинної речовини сполучної тканини тварин. Протеоглікани також розміщені на клітинних поверхнях і внутрішньоклітинних секреторних гранулах.

Протеоглікани утворюють клас дуже сильно глікозильованих глікопротеїнів (макромолекули, які складаються з одного білка і одного чи більше ковалентнозв'язаних глікозаміногліканів). Ці глікозаміноглікальні ланцюги є довгими, лінійними вуглеводними групами, складаються з дисахаридних залишків, що повторюються.

Протеоглікан = глікозаміноглікан(и) + білок

Функції[ред.ред. код]

Протеоглікани є головними складовими тваринної міжклітинної речовини, яка має стабілізуючий вплив на клітини організму. Тут вони утворюють великі комплекси з іншими протеогліканами, а також з гіалуроновою кислотою, колагеном. Вони мають відношення і до зв'язування катіонів і регулюють рух молекул через екстрацелюлярний матрикс. Є дані про те, що вони можуть чинити вплив на активність і стабільність білків і сигнальних молекул всередині матриксу.

Групування проетогліканів[ред.ред. код]

Протеоглікани за їх глікозаміноглікальним ланцюгом поділяють на групи:

Протеоглікан може мати більше як один тип глікозаміногліального ланцюга; наприклад агрекан містить ланцюги кератансульфату і хондроїтинсульфату. Крім ланцюгів глікозаміногліканів, центральні філаменти подібно до інших молекул можуть приєднувати олігосахариди через N- чи O-глікозидні зв'язки.

По величині центрального філаменту протеоглікани подзв'язками на дві групи великі і маленькі протеоглікани. Великі протеоглікани поділяються на гіалектани (агрекан, нейрокан, бревікан, версікан і інші), які в свою чергу поділяються на ті, що зв'язують гіалуронову кислоту, і на ті, що не зв'язують гіалуронову кислоту (перлекан, аргін та інші). До маленьких проетогліканів відносять багаті лейцином протеоглікани (декорін, біглікан, фібромодулін, лумікан та інші).

Див. також[ред.ред. код]

Позаклітинна матриця

Література[ред.ред. код]

  • S. Ayad, R.P. Boot-Hanford, M.J. Humphries, K.E. Kadler, C.A. Shuttleworth: The Extracellular Matrix (Facts Book). Academic Press (Harcourt Brace & Company, Publishers), Printed in Great Britain, S. 14 ff (1998), ISBN 0-12-068911-1
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.