Лейцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лейцин
Mol2D.L.Leucine.png
Ідентифікатори
Номер CAS 61-90-5
PubChem 6106
SMILES
Властивості
Молярна маса 131,18
Кислотність (pKa) 2,36 (карбоксил); 9,60 (аміно)
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Лейци́н (L, Leu) — одна з двадцяти канонічних протеїногенних α-амінокислот, що входять до складу білків в живих організмах. Під час трансляції матричної РНК, лейцин кодується триплетними кодонами UUA, UUG, CUU, CUC, CUA, а також CUG. Як і інші α-амінокислоти за фізіологічних умов, лейцин існує у вигляді цвіттер-іону. Лейцин є незамінною амінокислотою. Відносно великий вміст лейцину є характерним для гідрофобних мембранних білків.

Посилання[ред.ред. код]


CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.