Координати: 48°50′17″ пн. ш. 30°18′47″ сх. д. / 48.83806° пн. ш. 30.31306° сх. д. / 48.83806; 30.31306

Пугачівка (Дмитрушківська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пугачівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Тер. громада Дмитрушківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71060070070076251
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване До 1761 р.
Населення 652
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20333
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°50′17″ пн. ш. 30°18′47″ сх. д. / 48.83806° пн. ш. 30.31306° сх. д. / 48.83806; 30.31306
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Водойми Ревуха
Місцева влада
Адреса ради 20333, Черкаська обл., Уманський район, с. Пугачівка, вул. Шкільна, 5
Сільський голова Поліщук Олександр Володимирович
Карта
Пугачівка. Карта розташування: Україна
Пугачівка
Пугачівка
Пугачівка. Карта розташування: Черкаська область
Пугачівка
Пугачівка
Мапа
Мапа

CMNS: Пугачівка у Вікісховищі

Пугачі́вка (кол. Кзьондзівка) — село в Україні, в Дмитрушківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на правому березі річки Ревуха (притока Ятрані) за 15 км на північний схід від міста Умань та за 9 км від автошляху М05. Населення становить 652 особи.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 622 95.40%
російська 23 3.53%
румунська 3 0.46%
білоруська 2 0.31%
гагаузька 1 0.15%
інші/не вказали 1 0.15%
Усього 652 100%

Пам'ятка

[ред. | ред. код]

Церква Св. Трійці для Черкащини є унікальною, оскільки церков подібного плану (тризрубних, триверхих), колись типових для Середньої Наддніпрянщини, тут лишилося всього дві. Власне в Пугачівці та Корнилівці Корсунь-Шевченківського району, однак остання значно спотворена перебудовами під єпархіальний стиль. Наприкінці 1980-х років церкву було реставровано бригадою Київської реставраційної майстерні за проектом, розробленим Інститутом «Укрзахідпроектреставрація». При реставрації намагалися повернути церкві первісний вигляд[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Троїцька церква, 1761 р. У XIX ст. до вівтарного зрубу прибудовані різниця та дияконник, у XX ст. прибудовані боковий вівтар, дзвіниця з'єднана з храмом притвором. Таким чином, спочатку тризрубна триверха церква з окремою дзвіницею перетворена на хрестову в плані із збереженням у новому об'ємі первісної структури.

Побудована з тесаних дубових брусів, з'єднаних замком з одностороннім вирізом без залишку, прибудови складені з пиляних соснових брусів. До квадратного центрального зрубу зі сходу і заходу примикають менші, рівновеликі обсяги, а з півночі і півдня — квадратні, рівні по ширині центрального, але знижені зруби. Початкові зруби мають помітний нахил стін всередину, перекриті квадратними в основі шатровими верхами, що переходять у сліпі вісімки, причому висота зрубу дорівнює висоті верху. Завершено шатри витягнутими головками на вісімках. Карнизи зрубів декоровані різьбленням. Із заходу до церкви примикає квадратна двох'ярусна дзвіниця, типу два вісімки на четвірку, з шатровим верхом, увінчаним луковичною головкою на довгій шиї. Компонування мас споруди відзначене бездоганним пропорційним співвідношенням.

В інтер'єрі зруб бабинця з хорами у західної стіни відкривається в центральний об'єм високої фігурної арки-вирізу. Вітрила нефа і бабинця, а також обрамлення дверей, що вели з вівтаря в дияконник, прикрашені фігурним різьбленням. У ромбоподібному віконному отворі вівтарного зрубу і прямокутних отворах центрального зрубу збереглися ковані фігурні ґрати.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]