Яроватка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яроватка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Flag of Uman raion.svg Уманський район
Рада Іванівська сільська рада
Код КОАТУУ 7124383402
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1620
Населення 271
Поштовий індекс 20320
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°54′19″ пн. ш. 30°06′55″ сх. д. / 48.90528° пн. ш. 30.11528° сх. д. / 48.90528; 30.11528Координати: 48°54′19″ пн. ш. 30°06′55″ сх. д. / 48.90528° пн. ш. 30.11528° сх. д. / 48.90528; 30.11528
Середня висота
над рівнем моря
254 м
Найближча залізнична станція Яроватка
Місцева влада
Адреса ради 20320, Черкаська обл., Уманський район, с. Іванівка, вул. Центральна, 18 тел. 92-2-30
Сільський голова Омельчук Володимир Олексійович
Карта
Яроватка. Карта розташування: Україна
Яроватка
Яроватка
Яроватка. Карта розташування: Черкаська область
Яроватка
Яроватка

Ярова́тка — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. З сусідньої Іванівки до Умані веде дорога з асфальтним покриттям. Село знаходиться коло залізниці, де на роз'їзді «Яроватка» зупиняється дизель-потяг Умань-Черкаси.

Історія[ред. | ред. код]

Перші люди, хто населяв територію сучасної Яроватки — трипільці. На теренах села виявлено Трипільську, а також Черняхівську кераміку. Серед знахідок також є римське скло та римські керамічні уламки.

1620 р. — перша згадка про село зване «Яроваткою», орударем якого був магнат Калиновський гербу Калинова.

Перша третина 18 ст. — село переходить до рук графа Францішека Селезі Потоцького.

Друга половина 18 ст. — в селі вже існує окрема церква святого архангела Михаїла.

Грудень-місяць 1763 р. — ерекція, себто дарча графа Потоцького церкві в Яроватці (церковний причт складали дві особи: священник і дячок).

Друга половина 18 ст. — Потоцький дарує село та його землі василіану, уніатському єпископу Максиміліану Рило.

Початок 19 ст. — село належить панам родини Сєраковських, окрім земельних угідь Сєраковські також тримали гуральню.

Середина 19 ст. — після придушення Польського повстання (1830—1831 р.р.) поляк поміщик Сєраковський втікає до Варшави, а в село входить кавалерійський ескадрон армії Всеросійської імперії. Панський маєток та село загалом зруйновано, а жителів Яроватки розселені в навколишніх селах.

30 роки 19 ст. — Яроватку перетворено на військове поселення, де розташувався гусарський ескадрон Всеросійської імператорської армії (церковні землі передано до військового відомства).

Після ліквідації військового поселення колишні церковні землі передано Введенській церкві (нині с. Іванівка), тому що церкву архангела Михаїла було знищено. За сільською легендою ніхто не хотів знімати церковного хреста, але знайшовся хлопець, який згодився зняти хрест, і на наступний день загинув.

1865 р. — колишнім жителям Яроватки дозволено повернуся на опустошену територію села. В той же час село стає казенним, себто належало не поміщикам, а державі.

1891 р. — було збудовано з/д станцію при відкритті залізної дороги «Христинівка — Шпола». Пізніше переведена в категорію роз'їзду.

20 роки 20 ст. — в Яроватці утворено пожежну бригаду (місцеві жителі).

23 березня 1923 р. — постановою Київського губернського земельного відділу за номером 107 було затверджено с/г артіль «Колос».

1926 р. — артіль «Колос» отримала перший трактор «Fordson» і цього ж року артіль придбала молотарку, снопов'язалку, жатку-самоскидку та ін. с/г інвентар.

Під час 1932—1933 років головою артілі «Колос» був Задорожний Василь Савович, завдячуючи якому в селі жодна людина не вмерла від голоду. Василь Савович таємно переховував молоко та хліб, годуючи місцевих селян. При ньому збудовано млин, крупорушку та ін. В 1944 році Василя Савовича було засуджено за співпрацю з німцями.

1936 р. — в Яроватці розпочато будівництво власної електростанції, а через два роки всі оселі селян та виробничі приміщення господарства було електрифіковано.

При радянській владі в селі зведено сільську середню школу та водонапірну вежу (школу зведено на місці колишньої церкви святого архангела Михаїла та церковного кладовища).

1999 р. — село газифіковано.

Назва[ред. | ред. код]

Є дві версії походження назви села. Першою, є географічне розташування, село розляглось серед родючих полів — над трьома ярами. А інша говорить про те, що слово «Яроватка» походить від українського слова «ярувати», себто «лютувати».

Географія[ред. | ред. код]

Село розляглось над ярами серед полів на родючому чорноземні. Коло села з боку залізної дороги росте Ляцький ліс.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1796 рік в селі проживали 139 людей (86 ч. та 63 ж. (22 двори)) ;

Станом на 1900 рік в селі проживали 392 мешканці (207 ч. та 185 ж. (81 двір)) ;

За переписом від 2001 року в селі проживали 271 мешканець.

УЧАСНИКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ[ред. | ред. код]

Мешканці Яроватки воювали на боці Російської імперії:

  • БОЙКО ЯСОН ДАВИДОВИЧ (рядовий, 292 піхотний Малоархангельський полк)
  • ГЕРАСИМЧУК ЯКИМ МУСІЙОВИЧ (401 піхотний Карачаєвський полк)
  • ЗАДОРОЖНИЙ АНДРІЙ САВОВИЧ (рядовий, 2 Верхньо-Медвединський полк)
  • ЗАДОРОЖНИЙ ПОРФИРІЙ ГРИГОРОВИЧ (рядовий, 401 піхотний Карачаєвський полк)
  • КРИКУН ФОТІЙ УСТИНОВИЧ (рядовий, 258 піхотний Кишинівський полк)
  • СКАЛЯНДРУК УЛЯН ДМИТРОВИЧ (рядовий, 2 гренадерський Ростовський полк)
  • СКАЛЯНДРУК ІВАН ДМИТРОВИЧ (воєннополонений, 113 піхотний Староруський полк, 314 піхотний Новооскольський полк)
  • ТКАЧУК ПРОКОФІЙ ІВАНОВИЧ (рядовий, 101 піхотний Пермський полк)
  • ТКАЧЕНКО ГАВРИЛО АФАНАСІЙОВИЧ (рядовий, 253 піхотний Перекопський полк)
  • ЧУБАР ФРОЛ КИРИЛОВИЧ (ст. унтер-офіцер, 258 піхотний Кишинівський полк)
  • ШЕВЧУК СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ (рядовий, 493 Клінський полк)
  • ШЕВЧУК ОМЕЛЯН ВАСИЛЬОВИЧ (рядовий, 258 піхотний Кишинівський полк)
  • ШЕВЧУК ЄВСТАХІЙ ГАВРИЛОВИЧ (санітар, 411 запасний госпіталь)
УЧАСНИКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ[ред. | ред. код]

23 липня 1941 року в Яроватку ввірвалась німецька окупація..Майже всі будівлі колгоспу було знищено. 35 жителів села було примусово вивезено до Німеччини в якості остарбайтерів..

1.АБРАСІЙ (РОСИЛОВА) ІРЕНА (?) (воєннополонена в таборі Флосенбюрг)

2.БАБИЧЕНКО ГЕОРГІЙ НАУМОВИЧ (лейтенант)

3.БАБИЧЕНКО МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ (червоноармієць)

4.БЕЗВЕРХНІЙ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ (ст. лейтенант, орден В. В. В. 2 ст.)

5.БЕЗВЕРХНІЙ СИДІР НИКИФОРОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

6.БІЛОКІНЬ АНАНІЙ ВАРЛАМОВИЧ (гв. рядовий, медаль «за бойові заслуги»)

7.БІЛОКІНЬ ФЕДІР АНАНІЙОВИЧ (червоноармієць)

8.БОЙКО ВАСИЛЬ КИРИЛОВИЧ (червоноармієць)

9.БОЙКО ВАСИЛЬ ЛЕОНТІЙОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

10.БОЙКО ВАСИЛЬ ЯСОНОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

11. БОЙКО ІВАН АНТОНОВИЧ (гв. червоноармієць, медаль" за перемогу над Німеччиною", медаль «за відвагу», медаль за взяття Берліну")

12.БОЙКО ІВАН МАРТИНОВИЧ (червоноармієць, пропав безвісти)

13.БОЙКО МИХАЙЛО РОДІОНОВИЧ (орден В. В. В. 2 СТ.)

14.БОЙКО МИХАЙЛО ЯСОНОВИЧ (лейтенант, орден" червона зірка")

15.БОЙКО РОМАН ТАНАСОВИЧ (ст. сержант, пропав безвісти)

16. БОЙКО СЕМЕН АНТОНОВИЧ (гв. мл. Сержант, медаль «за бойові заслуги», орден «червона зірка», орден «Слави» 3 ст)

17.БОЙКО СЕМЕН АФАНАСІЙОВИЧ (рядовий, медаль «за відвагу», орден В. В. В. 2 ст)

18.БОЙКО СИДІР АНТОНОВИЧ (сержант, медаль «за відвагу»)

19.БОЙКО СІЛЬВЕСТР МИРОНОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

20.БОЙКО ФЕДІР СТЕПАНОВИЧ (єфрейтор, медаль «за відвагу», медаль «за перемогу над Німеччиною», орден «червона зірка», медаль «за звільнення Варшави»)

21.БРИЦЬКИЙ ФЕДІР ЄФИМОВИЧ (ст. технік-лейтенант запасу)

22.ГЕРАСИМЧУК ІВАН АНДРІЯНОВИЧ (гв. червоноармієць, медаль «за бойові заслуги»)

23.ГРИНЮК ТРОХИМ ВІКЕНТІЙОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

24.ГУППА СЕРГІЙ МИТРОФАНОВИЧ (орден В. В. В. 1 ст)

25.ЖИВОТОВСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ (рядовий, медаль «за відвагу», орден В. В. В. 2 ст)

26.ЗАДОРОЖНИЙ ВАСИЛЬ (?) (вбитий, Італія)

26.ЗАДОРОЖНИЙ ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ (червоноармієць, рядовий, пропав безвісти)

26.ЗАДОРОЖНИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ (повар, медаль «за бойові заслуги»)

27.ЗАДОРОЖНИЙ ІВАН ЯКОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

28.ЗАДОРОЖНІЙ ЛЕОНТІЙ ІВАНОВИЧ (червоноармієць, вбитий, Венгрія)

29.ЗАДОРОЖНИЙ МУСІЙ АНДРІЙОВИЧ (червоноармієць, пропав безвісти)

30.ЗАДОРОЖНИЙ МИКИТА КОРНІЙОВИЧ (мл.сержант)

31.ЗАДОРОЖНИЙ МИКОЛА КОРНІЙОВИЧ (мл. сержант, сержант, полон-звільнено, пропав безвісти)

32.ЗАДОРОЖНИЙ ОЛЕКСАНДР КОРНІЙОВИЧ (червоноармієць, Н. М. П. (розстріл))

33. ЗАДОРОЖНИЙ СТЕПАН ЯКОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

34. ЗАДОРОЖНИЙ УСТИМ ЯКОВИЧ (червоноармієць, медаль «за відвагу»)

35. КАЛЕНДРУЗЬ ГРИГОРІЙ ЛУК'ЯНОВИЧ (рядовий, ст. сержант, пропав безвісти)

36. КАЛЕНДРУЗЬ ОЛЕКСАНДР ЛУК' ЯНОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

37.КАЛЕНДРУЗЬ ОЛЕКСІЙ ЛУК'ЯНОВИЧ (рядовий, пропав безвісти, Югославія)

38.КАЛЕНДРУЗЬ ПЕТРО ДАНИЛОВИЧ (лейтенант, вбитий)

39.КАЛЕНДРУЗЬ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

40.КАЛИНОВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ (рядовий, червоноармієць, ст. інженер-лейтенант, медаль «за бойові заслуги», орден В. В. В. 2 ст.)

41.КОЛЕСНИК ІВАН ФАТІЙОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

42.КОЛЕСНИК ОЛЕКСАНДРА ОНУФРІЇВНА (воєннополонена, звільнена)

43.КОСТЮК ВАСИЛЬ СТРАТОНОВИЧ (червоноармієць)

44.КОСТЮК ДМИТРО СТРАТОНОВИЧ (червоноармієць, медаль" за бойові заслуги")

45.КОСТЮК ІВАН СТРАТОНОВИЧ (лейтенант)

46.КОСТЮК ІВАН ЄВДОКИМОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

47.КОСТЮК ТИМОФІЙ ЄВДОКИМОВИЧ (ст. сержант, медаль «за відвагу» орден «червона зірка», медаль «за взяття Берліну», медаль «за перемогу над Німеччиною», орден В. В. В. 2 ст.)

48. КОСТЮК ОЛЕКСІЙ МУСІЙОВИЧ (ст. технік-лейтенант, медаль «за бойові заслуги», медаль «за перемогу над Німеччиною, орден» Червона зірка")

49. КОСТЮК ПАВЛО АГАФОНОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

50. КРИКУН ЄФИМ МЕФОДІЄВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

51. КРИКУН ФЕДОТ МИКИТОВИЧ (ст. лейтенант, орден В. В. В. 2 ст.)

52.КУРИЛО АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

53. МИКУЛЬСЬКИЙ ГАВРИЇЛ КАС'ЯНОВИЧ (червоноармієць, витий в Румунії)

54.МИКУЛЬСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КАС'ЯНОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

55.МИКУЛЬСЬКИЙ СОЛОВЕЙ КАС'ЯНОВИЧ (гв. лейтенант, мл. лейтенант, орден «червона зірка», медаль «за оборону Кавказу», медаль «за перемогу над Німеччиною»)

56.ОМЕЛЬЧУК ПЕТРО СОЗОНОВИЧ (рядовий, лейтенант, пропав безвісти)

57.ОМЕЛЬЧУК ЄФИМ ГОРДІЙОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

58.ПАСТУШЕНКО МАКСИМ ГАВРИЛОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

59.СКРИПНИЧЕНКО ВАСИЛЬ ТРОХИМОВИЧ (воєннополонений, звільнений)

60. СИДОРЧУК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ (ОРДЕН В. В. В. 2 ст.)

61.СИДОРЧУК ПОТАП ГРИГОРОВИЧ (мл.сержант, медаль «за взяття Берліну», медаль «за перемогу над Німеччиною», орден «Слави» 3 ст., орден В. В. В. 2 ст., орден «за мужність» 3 ст.)

62.СИМОНЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ (червоноармієць, медаль «за відвагу»)

63.СИМОНЕНКО СТЕПАН ГРИГОРОВИЧ (червоноармієць, вбитий в Румунії)

64.СОКІЛ ПАРАСКЕВА НАУМІВНА (орден В. В. В. 2 ст.)

64.ТКАЧУК ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ (рядовий, пропав безвісти)

65.ЦОТОВ МИКИТА ПАВЛОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

66.ЧУБАР ГРИГОРІЙ КУЗЬМОВИЧ (рядовий, червоноармієць, пропав безвісти)

67.ЧУБАР ІВАН ІСАКОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

68.ЧУБАР ІВАН СТЕПАНОВИЧ (лейтенант, орден В. В. В. 1 ст.)

69.ЧУБАР ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ (орден В. В. В. 1 ст.)

70.ЧУБАР ПАВЛО КУЗЬМОВИЧ (лейтенант)

71.ЧУБАР ПЕТРО ФРОЛОВИЧ (сержант, медаль «за відвагу», медаль «за бойові заслуги», медаль «за перемогу над Німеччиною»)

72.ШЕВЧУК ВОЛОДИМИР СІЛЬВЕСТРОВИЧ (орден В. В. В. 2 ст.)

73.ШЕВЧУК ГРИГОРІЙ ІЛЛІЧ (орден В. В. В. 1 ст.)

За час Другої Світової війни загинуло 33 селянина, в пам'ять яких зведено Обеліск Слави, котрий збудовано в 1966 році за кошт колгоспу.


Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є фельдшерський пункт, бібліотека, сільський клуб, приватний продуктовий магазин «Гуд'ок», автодорога заасфальтована.

Флора[ред. | ред. код]

Щириця звичайна, щириця лободовидна, пирій звичайний, кропива дводомна, глуха кропива, ромашка лікарська

Посилання[ред. | ред. код]