Пуерто-Принсеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Пуерто-Принсеса
тагал. Puerto Princesa
Puerto Princesa.jpg

Puerto Princesa.jpg

Координати 9°40′33″ пн. ш. 118°42′50″ сх. д. / 9.6759083° пн. ш. 118.713972° сх. д. / 9.6759083; 118.713972Координати: 9°40′33″ пн. ш. 118°42′50″ сх. д. / 9.6759083° пн. ш. 118.713972° сх. д. / 9.6759083; 118.713972

Країна Філіппіни
Регіон Палаван
Дата заснування 1872
Місто з 1961
Населення 222 673  (2010)
Офіційний сайт http://www.puertoprincesa.ph
Пуерто-Принсеса (Філіппіни)
Пуерто-Принсеса
Пуерто-Принсеса
Пуерто-Принсеса (Філіппіни)

Пуерто-Принсеса (тагал. Puerto Princesa) — місто на Філіппінах, на острові Палаван, адміністративний центр провінції Палаван. За даними 2000 року становить 161 912 жителів, 33 306 будинків. Відоме своїми крокодилячими фермами і підземними річками. Недалеко від міста створено Національний парк підземної річки (Puerto Princesa Subterranean River National Park), взятий під охорону ЮНЕСКО як пам'ятник Всесвітньої спадщини. Це явище природи пояснюється наявністю в околицях міста вапнякових карстових гірських порід, в яких легко утворюються порожнини, в яких і тече вода.

Місто назване на честь принцеси Еулалії де Бурбон, дочки Ізабелли II Іспанської, яка під час експедиції 1872 року і заснувала місто на острові Парагуас (він же — Палаван).

Місто Пуерто-Принсеса розташоване в середині острова Палаван. Приблизно 306 морських миль відділяє його від Маніли, 250 — від острова Панай, 250 — від Замбоанги.

Перша назва, Пуерто де ла Принсеса, було пізніше скорочено.

Історія, народ і культура[ред.ред. код]

Іспанські колонізатори заснували тут поселення 4 березня 1872 року з метою дослідження регіону. В 1894 році місто було визнане одним з найбільш красивих міст країни. Вже в той час тут був побудований зручний морський порт. В 1911 році новий, американський, уряд влаштував тут адміністративний центр провінції Палаван на чолі з мером Джоном Брауном.

Пуерто-Принсеса отримала в 1970 р статус «великого міста».

З часу свого заснування це був центр активності Палавану, центр торгівлі і промисловості, що розвивається, і ці традиції підтримуються його владою до нинішніх днів.

Хвилі переселенців з різних провінцій Філіппін, а також з різних країн, сприяли формуванню змішаного типу культури в столиці Палавану. Корінними є такі народності, як куйюнон, тагбанва і батаки. Кожна має свою самобутню культуру і мову. Тут поширені також тагальська, вісайя і англійська, як мови міжнаціонального спілкування.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Собор Непорочного зачаття, побудований в 1872 р, на проспекті Рісаля.
  • Парк принцеси Еулалії, заснований в 1872 р
  • Парк Мендоса, розбитий на честь борців опору проти японських окупантів.
  • Музей Палавану, поруч з парком Мендоса.


Філіппіни Це незавершена стаття з географії Філіппін.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.