Батаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батаки
Suku Batak
Batak Puppenspieler.jpg
Батацький (група тоба) лялькар
Кількість 8,5 млн осіб (2010)
Ареал Індонезія Індонезія: Північна Суматра
Раса південні монголоїди
Близькі до: гайо, аласи
Мова батацькі мови, індонезійська
Релігія християни, мусульмани
анімістичні вірування

Бата́ки (самоназва, інд. Suku Batak) — група споріднених народів на Суматрі (Індонезія).

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Батаки населяють північні та північно-західні райони острова Суматра, зокрема в районі озера Тоба. У другій половині XX ст. широко розселилися по всій Індонезії, найбільше на островах Суматра та Ява.

Чисельність батаків в Індонезії за даними перепису населення 2010 року становила 8 466 969 осіб. Це третя за величиною етнічна група країни, яка становить 3,58 % її населення. Найбільші групи проживали в провінціях Північна Суматра — 5 785 716 осіб, Ріау — 691 399 осіб, Західна Ява — 467 438 осіб, Джакарта — 326 645 осіб, Західна Суматра — 222 549 осіб, Острови Ріау — 208 678 осіб, Ачех — 147 295 осіб, Бантен — 139 259 осіб та Джамбі — 106 249 осіб[1].

Антропологія, мова, субетноси і релігія[ред. | ред. код]

Батаки — південні монголоїди.

Розмовляють батацькими мовами австронезійської мовної родини. Поширена також індонезійська мова.

Використовують латинську абетку. В минулому існувало власне алфавітно-складове письмо.

Поділяються на субетнічні групи: тоба-батаки, каро-батаки, сималунгун (тимур), пакпак (дайрі), мандайлінг та ангкола.

62 % батаків — християни (католики та протестанти), 36 % - мусульмани-суніти, решта зберігає традиційні вірування[2]. Найбільш ісламізованою групою є мандайлінги, традиційні анімістичні вірування переважають у каро-батаків.

Традиційні господарство, соціальна організація і побут[ред. | ред. код]

Традиційне житло батаків-тоба

Основні традиційні заняття батаків — землеробством (рис, касава, батат,кавове дерево, тютюн, кукурудза тощо), скотарство, рибальство, торгівля. Із ремесел розвинуті ткацтво, гончарство, обробка металів.

Для традиційної соціально-політичної організації батаків притаманні вождівства і автономні закриті громади на чолі з представниками родів, що входять до їх складу.

В побуті батаків зберігаються залишки родоплемінного ладу і патріархальних відносин. Аж до 1920-х рр. практикувалися рабство, ритуальний канібалізм, «полювання за головами».

У батаків переважають великі патрилокальні сім'ї, левірат, сорорат, поширеним був кроскузений шлюб.

Посилання, джерела і література[ред. | ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 1
  • Членов М. А. Батаки // Народы и религии мира / гл. ред. В. А. Тишков, М.: «Большая Российская Энциклопедия», 2000, стор. 83-84 (рос.)
  • Gintings D. The Society and Culture of the Batak Karo., Medan, 1993 (англ.)
  • Panggabean H. (Hg.): Ornamen (ragam hias) rumah adat Batak Toba., Medan, 1997/1998 (інд.)
  • Schefold R., Domeniug G., Nas P. Indonesian houses. Tradition and transformation in vernacular architecture., Leiden, 2003 (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (інд.)
  2. Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. p. 273 (англ.).