Пяйянне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пяйянне
Päijänne
Пяйянне
61°35′ пн. ш. 025°30′ сх. д. / 61.583° пн. ш. 25.500° сх. д. / 61.583; 25.500Координати: 61°35′ пн. ш. 025°30′ сх. д. / 61.583° пн. ш. 25.500° сх. д. / 61.583; 25.500
Розташування
Країна Flag of Finland.svg Фінляндія
Прибережні країни Фінляндія Фінляндія
Розміри
Площа поверхні 1 082 км²
Висота над р. м. 78,3 м
Глибина середня 16,2 м
Глибина максимальна 95,3 м
Довжина 120 км
Об'єм 18,1 км³
Вода
Період оновлення 2,7[3]
Басейн
Витікають річки Кюмійокі
Інше
[1][2]
Карта Пяйянне
Пяйянне is located in Фінляндія
Пяйянне
Пяйянне
Пяйянне (Фінляндія)

Пяйянне (фін. Päijänne) — друге за величиною (після Саїмаа) озеро у Фінляндії, розташоване в південно-центральній частині країни.[4] Знаходиться на території національного парку Пяйянне. Пяйянне — найглибше озеро у Фінляндії, його глибина сягає 95,3 м. Озеро стікає у Фінську затоку через річку Кюмійокі. Має витягнуту форму з півдня на північ. Берегова лінія сильно порізана.

На озері є 1 886 островів, найбільші з яких: Вірмайлансаарі (Virmailansaari), Салонсаарі (Salonsaari), Юдінсало (Judinsalo), Онкісало (Onkisalo), Паатсало (Paatsalo), Мууратсало (Muuratsalo), Хаукксало (Haukkasalo), Вуорітсало (Vuoritsalo), Мустассало (Mustassalo), Едессало (Edessalo) и Тайвассало (Taivassalo). Слово саарі означає острів. Раніше слово сало означало великий острів, сьогодні воно означає великий ліс.

Підземний акведук, водовід Пяйянне, з'єднує озеро з Гельсінкі, забезпечуючи столицю країни водою.

Географія[ред.ред. код]

Походження озерної улоговини — льодниково-тектонічне. Після відступу покривного заледеніння близько 9 000 років тому улоговина озера Пяйянне була зайнята затокою Анціллового озера.[5] Остаточне відокремлення від Балтійського басейну відбулося 8 300 років тому. Спочатку стік з озера здійснювався в Ботнічну затоку через долину сучасної річки Калайокі. Поріг стоку розташовувався на місці сучасного озера Котаярві. Стоку води у Фінську затоку перешкоджала гряда Салпаусселькя. Швидкість підняття в районі порога стоку була вищою ніж на півдні басейну, що викликало підйом рівня озера. Прорив гряди близько 6100 років тому супроводжувався падінням рівня озера на 20 метрів і появою сучасного канал стоку — річки Кюмійокі.

Туризм[ред.ред. код]

Вітрильні яхти під час змагань біля мосту Каркінен у Корпілахті, Ювяскюля.

На берегах озера розташовано близько 16 000 котеджів, більшість з яких є приватними і мають сауни. На додаток до котеджного туризму на Пяйянне, туристів також привертає рибалка[6], вітрильний спорт, каное, веслування, походи, катання на ковзанах, снігоходах і природа. Національні парки Пяйянне і Лейвонмаакі мають десятки тисяч відвідувачів щороку.

Національні парки[ред.ред. код]

У південній частині озера Пяйянне знаходиться Національний парк Пяйянне (Päijänteen kansallispuisto). Він включає 50 незабудованих островів і частину населених островів. Національний парк був створений в 1993 році і має площу 14 км².

Національний парк Лейвонмакі (Leivonmäen kansallispuisto) знаходиться в кількох кілометрах на північний схід від північної частини озера Пяйянне. Це один з наймолодших національних парків у Фінляндії.

Міста і селища на озері[ред.ред. код]

Міста і селища, розташовані на берегах озера (з півночі на південь):

Дивись також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорамний вигляд озера Пяйянне.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Päijänne. Järviwiki Web Service. Інститут навколишнього середовища Фінляндії.(англ.) Перевірено 27 квітня 2015 року.
  2. Seppälä, Matti (2005). The Physical Geography of Fennoscandia. Oxford University Press. с. 145. ISBN 978-0-19-924590-1. 
  3. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-19
  4. Пяйянне у Британській енциклопедії. (англ.)
  5. Tikkanen, M, Oksanen, J. Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland. — Helsinki : Geographical Society of Finland, 2002. — ISSN 0015-0010.
  6. Lakes — Lake Päijänne на сайті fishinginfinland.fi(англ.) Перевірено 27 квітня 2015 року.

Посилання[ред.ред. код]