Саймаа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саймаа
Саймаа
Вигляд з міста Йоутсено на озеро.
61°15′ пн. ш. 28°15′ сх. д. / 61.250° пн. ш. 28.250° сх. д. / 61.250; 28.250Координати: 61°15′ пн. ш. 28°15′ сх. д. / 61.250° пн. ш. 28.250° сх. д. / 61.250; 28.250
Розташування
Країна Flag of Finland.svg Фінляндія
Регіон Лаппеенранта
Розташування південний схід Фінляндії
Розміри
Площа поверхні 4 370 км²
Висота над р. м. 76 м
Глибина середня 17 м
Глибина максимальна 82 м
Берегова лінія 14 850 км
Об'єм 36 км³
Басейн
Витікають річки Вуоксі, Сайменський канал
Площа басейну 69 500 км²
Країни басейну Фінляндія
Інше
Міста та поселення Лаппєенранта, Іматра, Савонлінна, Міккелі
Острови 3507
Саймаа. Карта розташування: Фінляндія
Саймаа
Саймаа
Саймаа (Фінляндія)

Саймаа у Вікісховищі?
Сайма на мапі

Саймаа[1], Сайма[2] (фін. Saimaa, швед. Saimen)  — найбільше озеро Фінляндії (за іншим визначенням — озерна система), розташоване на південному сході країни. Його площа становить 4 370 км², а єдиною річкою, яка витікає із озера є  — Вуоксі, яка тече на схід і впадає у Ладозьке озеро.

Історія формування озера[ред.ред. код]

Улоговини озер, що утворюють Сайменську систему, мають тектонічне походження — вони розширені і згладжені під впливом покривних зледенінь [3]. Після відступу льодовика з більшої частини сучасного басейну озера 10 000 років тому озерні улоговини безпосередньо мали сполучення з Балтійським басейном, і були затоками Іольдійового моря. Після завершення Анцилової трансгресії близько 9 000 років тому частина басейну на північ і захід від сучасного міста Варкаус залишалася затокою [4]. Остаточне відокремлення сучасного басейну озера Сайма від Балтики сталося близько 8 000 років тому. У цей час на місці сучасних озерних систем Сайма і Пяйянне існував єдиний басейн ( рівні озер були практично рівні), стік з якого здійснювався у Ботнічну затоку через долину сучасної річки Калайокі[fi]. Поріг стоку розташовувався на місці сучасного озера Котаярві[fi] (розташоване на території національного парку Пюхя-Хяккі).

Стоку води до Фінської затоки перешкоджало пасмо Салпаусселькя. Після прориву пасма на південь від озера Пяйянне і появи річки Кюмийоки близько 6 100 років тому рівень озера Пяйянне знижується, і Сайма виділяється в самостійний басейн. Новий поріг стоку формується в районі сучасного озера Селькяюден'ярві фін. Selkäydenjärvi у Пієлавесі (Північна Савонія). Близько 6000 років тому води озера Сайма формують новий канал стоку через озерце Маткуслампі біля Міккелі і озерце Кярьенлампі біля Лаппеенранта в систему Кюмийокі, деякий час відбувається біфуркація стоку, поки близько 5 500 років тому північний канал стоку в районі Пієлавесі не висох [5]. Сучасний канал стоку через річку Вуоксі в Ладозьке озеро сформувався 5 000 років тому [5] (за іншими джерелами — 5 700 років назад [6]), коли пасмо Салпаусселькя-I знову було прорвано в районі міста Іматра.

Географія[ред.ред. код]

Саймаа є сукупністю численних пов'язаних один з одним водойм-складових, кожна з яких має власну назву (Суур-Саймаа, Оривесі, Пурувесі, Хауківесі, Йовесі, Піхлаявесі, Пюхесєлке). Як єдине ціле він є четвертим за величиною озером Європи. Довжина його берегової лінії становить 14 850 км. У найглибшій точці озеро має 85 м, але в середньому його глибина становить всього 7 м і воно містить менше води, ніж озерна система Пяйянне, яка має меншу площу.

1850 року був відкритий Сайменський канал довжиною 42,9 км (з них 19,6 км у Росії), що поєднує Сайму з Фінською затокою. Перепад висоти становить 76 м і досягається 8 шлюзами. З 1991, їм можуть користуватися і прості туристи. Через інші канали озеро з'єднано з іншими великими озерами Фінляндії і має велике значення для промислового і туристичного судноплавства.

Один із трьох видів прісноводних тюленів — Саїмська кільчаста нерпа (Pusa hispida saimensis), живе тільки в озері Саймаа.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас світу, 2005
  2. Сайма // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок BSE не вказаний текст
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Tikkanen_2002 не вказаний текст
  5. а б Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Tikkanen_2002_lakes не вказаний текст
  6. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Gerasimov_2008 не вказаний текст
  7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Saimaa. Etelä-Savon ELY-keskus.


Фінляндія Це незавершена стаття з географії Фінляндії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Озеро Це незавершена стаття про озеро.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.