Ювяскюля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ювяскюля
Jyväskylän kaupunki
Міст Куоккала в Ювяскюля
Міст Куоккала в Ювяскюля
Офіційна печатка: Ювяскюля Jyväskylän kaupunki
Герб
Прізвисько: Suomen Ateena (Афіни Фінляндії)
Координати: 62°14′30″ пн. ш. 025°44′30″ сх. д. / 62.24167° пн. ш. 25.74167° сх. д. / 62.24167; 25.74167
Країна Фінляндія Фінляндія
Провінція (Ляні) Західна Фінляндія
Регіон (Маакунта) Центральна Фінляндія
Засноване 22 березня 1837
Уряд
 - Бургомістр Маркку Андерсен
Площа
 - Місто 1466 км²
 - Суша 1171 км²
 - Вода 295 км²
Висота над р.м. 90 м 
Населення
 - Густота 109,5/км²
 - Міський район 128 245
 - Агломерація 170 475
Поштовий код 40101
Телефонний код(и) +358 - 14
Веб-сайт: http://www.jkl.fi
Розташування Ювяскюля Jyväskylän kaupunki
Ювяскюля на мапі Фінляндії

Ю́вяскюля (фін. Jyväskylä, фінською звучить: [ˈjyvæsˌkylæ]) — місто і муніципалітет в Фінляндії в провінції (ляні) Західна Фінляндія (фін. Länsi-Suomen lääni), адміністративний центр регіону (маакунта) Центральна Фінляндія (фін. Keski-Suomen maakunta), розташоване на берегах озер Пяйянне та Кейтеле за 147 км на північний схід від Тампере та 270 км на північ від Гельсінкі. Населення — 128 245 осіб (2009).

На околицях Ювяскюля щорічно відбуваються етапи чемпіонату світу з ралі — Ралі Фінляндії.

Етимологія[ред. | ред. код]

Друга частина назви міста — kylä, означає «село». Перша частина назви міста, jyväs-, виглядає як основа прикметника * jyvänen, похідного від jyvä, «зерно». Крім того, є асоціація зі словом Taxus — тис, і старопруським словом juwis. Також було висловлене припущення, що слово jyväs відноситься до відбиття сонця на поверхні води.

Історія[ред. | ред. код]

У регіоні Ювяскюля знаходили артефакти кам'яної доби. Згідно з найдавнішими наявними податковими документами (maakirja), в 1539 році в регіоні Ювяскюля було сім маєтків. Один з них, маєток Маттіли, володів територіями, що тягнуться від села Кельо до сіл Весанка і Палокка. Найстарішим маєтком в Ювяскюля, який постійно належав одній і тій же сім'ї, є маєток Лахті, який виник, коли маєток Маттіли було розділено між двома братами в 1600 році[1]. Історія маєтку Лахті та родини Лахті мали значний вплив на розвиток регіону Ювяскюля. Лахденрінне, в південно-західному куті озера Ювяс'ярві, належить старому центру маєтку Лахті.[2]

Місто Ювяскюля було засноване 22 березня 1837 року, коли російський імператор і великий князь Фінляндський Микола I підписав статут міста, і інфраструктура була побудована практично з нуля.[3] Хоча Микола I в Росії скасував багато автономних районів, стверджувалося, що лояльність фінських військових вплинула на його підхід до фінської автономії.[4] Початкове місто було побудоване між озером Ювяс'ярві (яке пов'язане з озером Пяйянне) і хребтом Ювяскюля (Харью) і складалося з більшої частини нинішнього центру міста у вигляді сітки.

Створення шкіл у 1850-х та 60-х роках виявилося найважливішим кроком у подальшому розвитку міста Ювяскюля. Перші три фінськомовні школи у світі були засновані в Ювяскюля: ліцей у 1858 році, учительський коледж у 1863 році та жіноча школа у 1864 році. Добре навчений викладацький склад та учні з різних куточків країни безповоротно змінили атмосферу Ювяскюлі.[5]

На початку 20 століття місто розширилося в кілька разів. Велика частина сьогоднішньої Ювяскюля була побудована після війни, коли в місто перебралися біженці з Карелії та інших частин країни, і їм було вкрай необхідне житло. У 21 столітті Ювяскюля швидко росло — більш ніж на 1000 жителів щорічно.[6]

Сейнетсало було об'єднане з Ювяскюля в 1993 році, а 1 січня 2009 року з Ювяскюля був об'єднаний муніципалітет Корпілагті.

Економіка[ред. | ред. код]

Через відмінне транспортне сполучення, Ювяскюля був жвавим ринком ще до того, як в нинішньому центрі міста були засновані перші постійні поселення.[7] Створення перших трьох фінськомовних шкіл у Фінляндії: ліцею в 1858 р., учительського коледжу в 1863 р. та жіночої школи в 1864 р. виявилося найважливішими кроками щодо подальшого розвитку Ювяскюля. Освітні послуги стали серцем економічного зростання міста. В 1912 році Вільгельм Шаумман заснував фанерний завод на березі Ювяшярві. Незабаром інші види лісових підприємств відкрили в місті заводи та приміщення. Таким чином, пиломатеріали, целюлоза та папір стали другою основою економіки в Ювяскюля. Пізніше високоякісна освіта та виробництво паперової техніки привернули до міста бізнес в галузі інформаційних технологій.[8]

На сьогодні основними джерелами існування в Ювяскюля є освіта та охорона здоров'я, виробництво паперової техніки, інформаційні технології та відновлювана енергетика. Найважливішими приватними роботодавцями є виробник паперової техніки Metso ltd., Роздрібна торгова компанія Keskimaa Cooperative Society, компанія з обслуговування нерухомості ISS та виробник вітрогенераторів Moventas.[9] Найбільшими державними роботодавцями є місто Ювяскюля, Центральний фінський округ охорони здоров'я, Університет Ювяскюля та Повітряна академія.

Станом на 2010 рік лише 1 % робочої сили працює в первинному секторі, 21 % у вторинному секторі та 78 % в секторі послуг в економіці.[10]

У квітні 2012 р. рівень безробіття в Ювяскюля становив 12,2 %, що було вище середнього показника у Фінляндії (9,8 % у 2012 р.)[11]. Станом на липень 2012 року в Ювяскюля було близько 61 000 робочих місць. Середній дохід на одного одержувача доходу в 2010 році склав 24 380 євро.[12]

У 2011 році Ювяскюля взяла участь у дослідженні оцінки іміджу серед підприємств. Місто отримало найвищий бал серед великих фінських міст в дослідженні, особливо завдяки наявності кваліфікованої робочої сили, комерційних послуг, транспортним зв'язкам і географічному положенню.[13]

У 2005 році валовий внутрішній продукт на душу населення в місті Ювяскюля склав 33 688 євро. Самодостатність робочих місць в місті перевищила 100 %, в результаті чого ВВП на душу населення перевищив середній показник по країні. У 2007 році ВВП на душу населення всього регіону Ювяскюля становив 28 718 євро. Регіональний ВВП на душу населення нижчий за середній показник по Фінляндії, головним чином через велику кількість студентів та відносно високий рівень безробіття.[14]

Освіта[ред. | ред. код]

Історично склалося так, що Ювяскюля є центром освіти Фінляндії. Тут уперше в історії країни були відкриті навчальні заклади з фінською мовою навчання:

  • 1858 — перший фінськомовний ліцей (фін. Jyväskylän Lyseon lukio)
  • 1863 — перший фінськомовний навчальний заклад для підготовки вчителів фінськомовних шкіл (учительська семінарія)
  • 1864 — перша фінськомовна школа для дівчат
  • 1914 — перший фінськомовний університет (Літній університет)

З огляду на роль Ювяскюля в розвитку освіти в Фінляндії місто називають «Афінами Фінляндії» (фін. Suomen Ateena).

Пізніше навчальний заклад для підготовки вчителів перетворився на коледж освіти (1934 р.), а далі в багатопрофільний університет Ювяскюля (1966).

Університет Ювяскюля — один з найпопулярніших університетів Фінляндії. Майже 16 000 студентів навчаються на бакалавраті чи магістратурі; університет також пропонує програми докторантури з більшості своїх предметів. Історично університет досяг успіху в дослідженні освіти, але за останні кілька десятиліть він також завоював повагу в галузі природничих наук. Це єдиний університет у Фінляндії, який пропонує університетську спортивну освіту, готує викладачів спорту та тренерів. Сьогодні університет пропонує також ступені з кібербезпеки, у тісній співпраці зі збройними силами Фінляндії.[15] За даними Міністерства зайнятості та економіки, місто було визнано в 2013 році містом кібербезпеки, забезпечуючи портфель досліджень та заходів, пов'язаних з кібербезпекою.[16]

Визначні місця[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Панорама Ювяскюля

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Berndtson, Nils (1983). = Lahden talon ja suvun varhaisista vaiheista. Keski-Suomen museon monistesarja 2/1983 (2). Jyväskylän kaupunki, Finland: Keski-Suomen museo. с. 1–23. ISSN 0357-8186. 
  2. Hallikas, Jarmo (2010). Ritoniemi hämäläisten eräalueesta viihtyisäksi asuinalueeksi. Jarmo Hallikas. Процитовано 9 August 2015. 
  3. Landström, Rita (2007). Jyväskylä - Suomen Ateena. Yle. Процитовано 9 August 2015. 
  4. Gripenberg G.A.: Lifgardets 3 finska skarpskyttebataljon 1812—1905
  5. Jäppinen, Jussi; Voutilainen, Heli-Maija (2003). Schools for non-Swedish Speakers. From Marketplace to a Wonderful Town - A Brief Introduction to the History of Jyväskylä. City of Jyväskylä. Процитовано 26 February 2012. 
  6. Jyväskylän kaupungin väestöarvio. Väestötilastoja. City of Jyväskylä. 2012. Процитовано 15 September 2012. 
  7. Tommila, Päiviö (1972). Jyväskylän kaupungin historia 1837–1965. I osa [History of Jyväskylä City. Vol I.] (fi). Jyväskylä: City of Jyväskylä. с. 17–18. ISBN 951-95011-2-6. 
  8. Jäppinen, Jussi; Voutilainen, Heli-Maija (2003). Schools for non-Swedish Speakers. From Marketplace to a Wonderful Town - A Brief Introduction to the History of Jyväskylä. City of Jyväskylä. Процитовано 26 February 2012. 
  9. Jyväskylä 2011. City of Jyväskylä. 2 December 2011. Процитовано 26 February 2012. 
  10. Business. City of Jyväskylä. 25 June 2012. Процитовано 9 July 2012. 
  11. Lauri Hiltunen (21 February 2012). Keski-Suomen työllisyyskatsaus tammikuu 2012. Central Finland Centre for Economic Development, Transport and the Environment. Архів оригіналу за 29 July 2012. Процитовано 26 February 2012. 
  12. Jyväskylä pähkinänkuoressa. City of Jyväskylä. 25 June 2012. Процитовано 9 July 2012. 
  13. Anna Kivinen (2 December 2011). Jyväskylän imago kestää edelleen. Keskisuomalainen. Процитовано 26 February 2012. 
  14. Erkki Niemi (2 September 2009). Faktoista tulevaisuudeksi - muutosten fundamentit; Aluetaloudet ja työssäkäyntialueet faktojen valossa. Statistics Finland. Архів оригіналу за 16 June 2013. Процитовано 26 February 2012. 
  15. Kyberturvallisuuden maisteriopinnot. Informaatioteknologian tiedekunta. Процитовано 16 March 2018. 
  16. Julkaisut. Työ- ja elinkeinoministeriö. Процитовано 16 March 2018. 
  17. Die Partnerstädte der Landeshauptstadt Potsdam. www.potsdam.de (German). Архів оригіналу за 25 червень 2010. Процитовано 24 June 2010. 
  18. Poznań - Miasta partnerskie. 1998–2013 Urząd Miasta Poznania (Polish). City of Poznań. Архів оригіналу за 2013-09-23. Процитовано 2013-12-11. 
  19. Poznań Official Website - Twin Towns. Flag of Poland.svg © 1998–2008 Urząd Miasta Poznania. Процитовано 2008-11-29. 
  20. Twin Cities. City of Jyväskylä. 2012. Архів оригіналу за 17 вересень 2013. Процитовано 26 February 2012. 
  21. Terhi Saranen (31 August 2005). Ystävänä kaupunki. Jyväskylä lehti. Процитовано 26 February 2012. 
  22. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]