Південно-Західна рівнина
| Південно-Західна рівнина | ||||
 | ||||
| Рівнина в районі села Южне | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Регіон | Крим | |||
 Південно-Західна рівнина у Вікісховищі | ||||
Південно-Західна рівнина — рівнина у Криму, розташована на південному заході Керченського півострова і півдні Ак-Монайського перешийка[1] . Обмежена на півночі напів дугою невисокого Парпацького гребеня[2], на півдні виходить до узбережжя Феодосійської затоки Чорного моря .
Географія[ред. | ред. код]
Являє собою малозаселений горбистий степ[2], малопридатний для рослинництва[3] . Східну частину рівнини займає морський полігон Повітряно-космічних сил Росії «Чауда»[4] . Рівниною протікає кілька маловодних річок (Піщана, Крива, Найманська, Баш-Киргиз) і пролягає безліч неглибоких балок[1][5] .
Геологія[ред. | ред. код]
Південно-Західна рівнина — найдавніша частина Керченського півострова, утворена легко розмивними майкопськими глинами[2], які утворюють кілька великих складок[6], розмитих протягом тривалого часу, через що поверхня району набула вигляду злегка нахиленої до моря горбистої рівнини. Є прямим продовженням і зануренням ядра Кримського мегантиклінорія, є широкою синкліналлю, яка розділяє Вулканівську антикліналь, що тягнеться на схід, від Владиславівської, що тягнеться на захід[6] . В основі рівнина складена палеогеновими відкладеннями, що мають потужність близько 3000 м[7], покрита біля поверхні третинними породами, які пов'язані зі смугою третинних порід північних передгір'їв Гірського Криму[8] . Поширені темно-каштанові солонцюваті грунти та їх поєднання з лучно-степовими солонцями, а також чорноземи, що лежать на важких глинах, із вмістом гумусу 3,4-3,9 %[3] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Август Николаевич Олиферов, Зинаида Владимировна Тимченко. Реки и балки Керченского полуострова // Реки и Озера Крыма. — Симферополь : Доля, 2005.
- ↑ а б в Василий Георгиевич Ена. По Керченскому холмогорью // В горах и на равнинах Крыма. — Симферополь : Таврия, 1973. — 30000 прим.
- ↑ а б Почвы Керченского полуострова. nformBlog.xyz. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ Полигон Чауда в Крыму станет первым морским полигоном ВКС России. Защищать Россию. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь : Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 300 прим. — ISBN 978-966-648-378-5.
- ↑ а б Муратов М.В. Тектоника Керченского полуострова // Руководство по учебной геологической практике в Крыму. Том II. Геология Крымского полуострова. — Москва : Недра, 1973. — 192 с.
- ↑ Геологическое строение Керченского полуострова. nformBlog.xyz. Процитовано 23 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Геологическое строение Керченского полуострова. Керчьландия. Процитовано 23 жовтня 2017.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |